Майбутнє роботи в агрохолдингах: які кадри залишаться потрібними

Як автоматизація і роботизація вплинули на оптимізацію штату в агрохолдингах? Скільки людей зайнято в рослинництві на тисячу гектарів? До якого показника прагнуть компанії? Latifundist.com вивчив ці питання і готовий дати відповіді.

Читати також: Анатомія агрохолдингу: Скільки людей зайнято в рослинництві на 1 тис. га

Майбутнє вже сьогодні

Людям більше не потрібно працювати на сільськогосподарських угіддях. Сіють, вносять добрива, знищують бур'яни лазером і прибирають урожай виключно роботи. Фантастична картинка? Не зовсім.

У господарствах вже використовуються трактори з автопілотом, безпілотники, які спостерігають за станом посівів, датчики, за допомогою яких вимірюється вологість і температура ґрунту, а потім включаються іригаційні установки, що дають рослинам воду. У 2017 році був зібраний урожай ячменю на першій у світі роботизованій фермі Hands Free Hectare, розташованій у Великобританії. Всі процеси від посіву, внесення добрив і ЗЗР до збору врожаю були здійснені за допомогою автономних транспортних засобів.

У японському місті Кіото повністю автоматизували фабрику з виробництва салату-латуку. Полив, обрізку та збір врожаю виконують роботи. За словами маркетолога компанії, роботизація дозволила скоротити використання робочої сили на 50%.Та й робототехніка, спеціально створена для роботи в полях, сьогодні більш автономна і не така об'ємна, як раніше. Наприклад, минулого року іспанська компанія модернізувала свого полуничного робота. Тепер він може протягом 3 днів в безпілотному режимі збирати полуницю на території близько 80 тис. м². А стиглість ягід визначає в реальному часі за допомогою інфрачервоних датчиків і сенсорів. А в Ізраїлі стартап Tevel розробляє цілий флот безпілотників для збору фруктів, проріджування та обрізки дерев в садах.

Робота не для робота

Виникає питання: витисне автоматизація і роботизація повністю людей з полів? Віриться насилу. Адже деякі польові процеси замінити роботами дуже важко. Яскравий тому приклад виробники насіння кукурудзи. Вони змушені залучати ручну працю, щоб прибрати чоловічі суцвіття з материнської лінії. Таким чином рослина запилюється виключно пилком рослин батьківській лінії, завдяки чому виробник отримує якісне насіння. 

І тут ви скажете, що вже давно цю роботу виконують спеціальні автоматизовані машини-кастратори. Так, і вони не рідкість на українських полях.

Одну таку машину ми бачили на полях Придніпровського кластера Kernel, де компанія вирощує середньостиглий гібрид кукурудзи Monsanto. Зовні машина схожа на багаторядний самохідний обприскувач, на рамі якого замість гідравлічної системи закріплені ножі. Але і цей агрегат не може повністю замінити людину. При використанні ручної праці рослини кукурудзи травмуються менше, а волоті видаляються повністю. Тому на практиці проводиться комбінована робота по догляду за полями кукурудзи.

В цілому в Kernel в 2019 році в рослинництві показник чисельності працівників облікового складу на одну тисячу гектар становив 12,21 осіб. Торік ця цифра знизилася до 11 осіб. Плановий показник ПОС/тис. га — 10.

«Оптимізація в Дивізіоні Агробізнес базується на вдосконаленні підходів і автоматизації процесів. Яскраві приклади — використання нових технологій по внесенню засобів захисту рослин і добрив, перехід на високопродуктивну техніку, проведення оптимізації об'єктів, зокрема парку техніки для боронування і складів для зберігання ЗЗР, а також впровадження безоператорних АЗС. Значно спрощуються бізнес-процеси за рахунок переходу на електронний документообіг», — пояснила керівник департаменту персоналу «Кернел» Наталія Кульчицька.

Вона додала, що в компанії проводяться структурні зміни, щоб уникнути дублювання функцій. Наприклад, минулого року соціальні служби кластерів увійшли в структуру земельних служб. За останній час компанії також вдалося значно знизити кількість сезонного персоналу, перерозподіливши обов'язки між механізаторами, обліковцями, водіями і співробітниками служби безпеки.

Автоматизація vs Кадри

Автоматизація «з'їла» деякі вакансії і в ГК «Агропросперіс». Під час бізнес-сніданку з HR-директорами найбільших українських агрокомпаній директор з управління персоналом Людмила Горова розповідала, що компанія відмовилася від такої послуги, як охорона на полях для контролю виробничих процесів.

«Але це ще і заслуга системи мотивації, коли люди самі зацікавлені в результаті. А в цілому, якщо дивитися на 5 років вперед, ми бачимо природне відмирання певних спеціальностей. Наприклад, склади давно віртуальні вже. Лінії навантаження-розвантаження теж вже максимально автоматизовані і т. д.», — поділилася Людмила Горова.

За її словами, в рослинництві показник чисельності працівників облікового складу на одну тисячу гектарів в 2020 році становив 7,5 осіб. У «Агропросперіс» ще в 2015 році уніфікували штатний розклад на користь універсальності. Наприклад, у компанії є слюсарі, інженери, агрономи, але немає агрономів із захисту рослин або агрономів-насіннєводів. Виходить, що автоматизація добре справляється з проблемою кадрового дефіциту.

«Особлива категорія — трактористи. У них є індекс універсальності з максимальним показником 4. Ця кількість різних видів робіт, які вони можуть виконувати. У нас для трактористів встановлений KPI (коефіцієнт, що визначає ефективність роботи, — прим. ред.) — не менше 3. Тобто робота на комбайні, обприскувачі і тракторі — відповідно, збирання врожаю, обприскування, обробка ґрунту та посів. Іноді трактористи пересідають ще й на навантажувачі. Це вигідно всім. Наприклад, коли дощ і сільськогосподарська техніка простоює, тракторист може працювати на навантажувачі на базі», — зазначила Людмила Горова. 

Не втратити командний настрій

У компанії «Кусто Агро» в 2019 році було залучено 18,7 осіб на 1 тис. га. Минулого року цифра зменшилася до 13,3 осіб. Як і у випадку з вищезазначеними компаніями, на це вплинуло використання діджитал-технологій в рослинництві та автоматизація бізнес-процесів. Тут працюють в системах Cropio і FieldView, у реальному часі стежать за індексом вегетації, рівнем опадів, проводять технологічні операції і скаутинг, який дозволяє швидше отримувати інформацію про стан рослин і своєчасно реагувати на проблеми.

За словами генерального директора «Кусто Агро» Алішера Тяжина, спочатку персонал не розумів, навіщо потрібні нововведення. Але потім зрозумів, що інновації дозволяють працювати по-іншому: більш ефективно і продуктивно. А саме ці показники впливають на заробіток. Тут, як і в «Агропросперіс», ефективність роботи співробітників оцінюють за індексом KPI. Але ставляться до нього трохи по-іншому.

«У цьому році запровадимо його в чистому вигляді вперше і максимально спрощеним. Ми вважаємо, що люди, ганяючись за  KPI, втрачають командний настрій і дух компанії. KPI — це питання про інструмент, який дозволяє моніторити систему і людей, що працюють в ній. Але іноді він може тільки нашкодити», — Алішер Тяжин, генеральний директор «Кусто Агро».

У Grain Alliance («Баришівська зернова компанія») в рослинництві зайнято 11 осіб на 1 тис. га. Компанія, земельний банк якої налічує 57 тис. га, спеціалізується на вирощуванні і реалізації зернових й олійних культур. Зокрема, вирощують озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник і не ГМО сою. Тут не ставлять перед собою мету зменшити кількість людей, зайнятих в поле.

«Бачимо ефективність не в скороченні людей, а в нарощуванні земельного банку і збільшенні продуктивності за рахунок цього», — заявив комерційний директор Grain Alliance Таїр Мусаєв.

На полях майбутнього

Роботодавці впевнені, що зміни на ринку праці йдуть тільки на користь бізнесу. Автоматизація скорочує витрати, одночасно оптимізує навантаження на співробітників і мінімізує кількість ручної праці. Тому, виходячи з вищезазначеного, напрошується цілком закономірний висновок, що на відміну від своїх предків, чий час в основному займала важка праця, аграрії майбутнього будуть витрачати свій час на виконання таких завдань, як ремонт техніки, налагодження кодів роботів, аналіз даних і планування сільськогосподарських операцій.

По суті, нам знадобиться новий клас кваліфікованої робочої сили, яка зможе керувати машинами в якості менеджерів і техніків.

Вакансії в агрохолдингах України

Затребуваними також будуть:

• агрономи-генетики, які на практиці застосовуватимуть досягнення біотехнологій, адаптуючи культури до місцевих кліматичних умов;
• агроінженери, в обов'язки яких буде входити обслуговування та налаштування розумних машин, об'єднання їх в цілі інтелектуальні кластери;
• інженери систем точного землеробства — люди, які і RTK станцію налагодять, і сівалку точного висіву до роботи підготують, а заодно і дрон відремонтують (причому потреба в таких фахівцях є вже сьогодні);
• оператори дронів, які відповідають за аеро- і супутникову розвідку на полях і на основі отриманої інформації складають рекомендації щодо поліпшення технологічних процесів (такі люди теж уже потрібні компаніям);
• ЕКО-фахівці, основним завданням яких стане розробка і впровадження технологій, що дозволяють вирощувати екологічно чисті сільськогосподарські культури.

Звичайно, класичні робітничі професії теж залишаться, але будуть адаптовані під сучасні умови. Наприклад, професія агронома нікуди не дінеться. Але агроному майбутнього доведеться навчитися розбиратися в онлайн-системах, аналізувати великий потік інформації і на її основі оперативно приймати рішення. Для цього потрібно постійно вчитися і вдосконалюватися. Останній пункт стосується і механізаторів. Сьогодні вже недостатньо крутити кермо трактора, потрібно вміти читати інформацію з дисплея, працювати в спеціальних онлайн-системах.

Як бачимо, щоб йти в ногу з сучасним світом, працівникам потрібно постійно вчитися, а компаніям — застосовувати в своїй роботі новітні технології. Не дарма світові виробники щорічно витрачають мільярди доларів на розробку стартапів і їх впровадження в агробізнес.

Джерело: Latifundist.com