Робота на фермі в Англії: з ким конкурують заробітчани з України

Наша читачка Анастасія Березняк відгукнулася на пропозицію і вирішила поділитися своєю історією про роботу на фермі в Англії! Де проживають, у яких умовах працюють та скільки грошей можуть привезти додому заробітчани — з перших вуст на AgroRobota.com.ua.

Я уже мала досвід роботи в Італії та Голландії. Туди я їздила за програмами для студентів від Сумського національного аграрного університету. Участь у подібній програмі від університету запропонували у 2019 році і я відразу погодилася. Адже побувати у цій країні — мрія дитинства. Хто не пам’ятає картинок Біг-Бену зі шкільного підручника? 

Спочатку мені запропонували роботу на фермі у місті Сент-Андрус в Шотландії. Зараз я вже шкодую, що потрапила туди. На цій фермі були погані умови роботи та ставлення до працівників. Ми збирали ягоди: малину, полуницю, ожину та лохину. Особисто я найбільше любила малину. Хоча це колючі кущі, але ягід на них багато, тому ми виконатися свою норму можна було швидше і раніше закінчити роботу. 

Нас вивозили автобусом на поле о 3-4 годині ранку. Працедавець слідкував за тим, щоб ми не працювали понад 8 годин, бо понаднормова робота оплачується у 1,5 рази більше. А звичайний тариф — £8,72 за годину. Ми мали 5 робочих днів і 2 вихідні. У п’ятницю для нас організовували барбекю-паті: були смачнющі бургери, запальні танці та довгі розмови.

Умови роботи були надзвичайно важкі. На поле не можна було з собою брати нічого зайвого. Спочатку не дозволяли брати навіть пляшку води, хоча було дуже спекотно. Після того, як один із робітників втратив свідомість, ці норми дещо переглянули. Попри те не можна було наносити макіяж, одягати будь-які прикраси чи навіть використовувати парфуми. Щоб не було зайвих балачок, можна було слухати музику на власному телефоні, але використовувати лише один навушник.

Читати також: Нотатки заробітчанина у Фінляндії: робота у лісі надихає

Для проживання нам надали будинки на колесах. У них були підведені вода та газ, але за всі комунальні послуги ми повинні були сплачувати самостійно.

Відпрацювавши на фермі 2 місяці, заробітчани можуть залишитися або змінити місце роботи. Для цього необхідно звернутися до агента-координатора, який зможе запропонувати нові варіанти. Я завжди у пошуках кращого, тому вирішила переїхати на ферму у Херефорд в Англії. 

Туди наша компанія заробітчан діставалася самостійно. Адже нам дали лише адресу і розказали, як краще доїхати. Варіант переїзду залізницею нам не підходив, адже він передбачав багато пересадок, а це незручно з нашою кількістю валіз. Тому ми вирішили найняти таксі. Між іншим, так познайомилися з чудовим водієм, який, дізнавшись нашу історію, запропонував свої послуги: таксист став нашим екскурсоводом по відомих місцях у цьому регіоні. 

На відміну від Шотландії, роботодавці в Англії були більше зацікавлені в результатах нашої роботи, тому в усьому допомагали і підказували. Умови роботи були дещо інші: за певний час необхідно було зібрати конкретну кількість ягід. Якщо працівник не справлявся з цією задачею, то його могли відправити додому. 

В Англії проживання було у невеликих будиночках, за оренду яких платили заробітчани. Газ і вода підведені до окремих літніх кухонь. Найчастіше у будинку проживало 4 людини. У вересні ночі виявилися дуже холодними, вітер гудів так, що тряслися стіни і нам здавалося, що будинок може злетіти. Не допомагав нагрітися й обігрівач. Власниця ферми жила неподалік і дуже пильно слідкувала за дисципліною. Жодної мови про барбекю-паті, як у Шотландії, не було, але нас виручав друг-таксист, який возив погуляти у місто.

Читати також: Вдома краще: робота в Україні після заробітків у Чехії та Угорщині

Дуже відчувається конкуренція за робочі місця. Крім українців, на фермах у Великобританії, працюють болгари, румуни та поляки. Вони намагалися догодити керівництву та зробити неприємності нам. Бо українцям пропонують кращі вакансії: ми більше і якісніше працюємо, слідкуємо за гігієною і дисципліновані. Між іншим, протягом 5 місяців роботи мені навіть не знадобилися знання англійської мови, а ось болгарську я вивчила.

Минулого літа через пандемію коронавірусу я не виїжджала на роботу за кордон. У цьому році вже заповнила і надіслала анкету. Зараз роботодавці першочергово запрошують тих, хто був на фермах у минулому сезоні, а потім вже придивляються до інших охочих. На цей раз я дуже прискіпливо вивчала варіанти працевлаштування на фермі і, сподіваюся, отримаю своє запрошення.

Якщо Ви хотіли б розказати про свій досвід практики, стажування або роботи в аграрній сфері як в Україні, так і за кордоном — пишіть нам на пошту: agrorobota@latifundistmedia.com. Ми будемо раді поділитися Вашою історією!