Агробізнес на карантині: результати шостого тижня

В умовах карантину через поширення вірусу COVID-19 агрокомпаніям довелося змінити формат роботи. Як їм вдається переживати кризу і як пройшов шостий тиждень карантину дізнавалася AgroRobota.com.ua.

Продовження карантину

Кабінет міністрів схвалив проєкт постанови про продовження дії карантину по 11 травня 2020 року (включно), але з певними послабленнями. Відповідне рішення підтримали всі міністри на засіданні 22 квітня.

 За розрахунками академії наук, пік захворювань очікується між 3 та 8 травня. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що початок виходу з карантину стане можливий лише за умови, якщо протягом 10 днів відсоток виявлених випадків захворювання у країні не змінюватиметься, а буде коливатися у межах 5-7%, не більше.

Кабінет міністрів розробив чіткий план виходу з карантину, який складається з 5 етапів.

«Кожен етап має чіткі індикатори та залежить від динаміки поширення захворювання. Урядова дорожня карта виходу із карантину дасть можливість зберегти життя українців і водночас поступово відновити економічну стабільність», — пояснив Денис Шмигаль.

Допомога у боротьбі з коронавірусом

Також українські агрокомпанії продовжують забезпечувати фінансову підтримку та надавати цільову допомогу медичним закладам України. 

З початку пандемії на боротьбу з коронавірусом агроіндустріальний холдинг МХП (ТМ «Наша Ряба», «Бащинський» та інші) виділив 84 млн грн. 

У рамках фінансування МХП перерахував 55 млн грн загальнонаціональному фонду протидії коронавірусу в Україні, а також в фонд Вінницької та Черкаської області — 15 і 14 млн грн відповідно.

Крім того, всі підприємства холдингу допомагають в боротьбі з пандемією на місцевому рівні, а саме: забезпечують всі необхідним ФАПи, центральні районні лікарні, центри первинної медико-санітарної допомоги, закуповують засоби захисту для лікарів і допомагають фінансово.

«МХП ніколи не стояв осторонь від проблем держави і суспільства — ми завжди допомагали, розвивали регіони. Ми не можемо залишитися осторонь і на цей раз», — підкреслив  голова правління МХП  Юрій Косюк.

Не стоїть осторонь і холдинг Контінентал Фармерз Груп. Генеральний директор Георг Фон Нолкен щотижнево звертається до пайовиків і співробіників. 

Вакансії компанії

Зазначимо, що Білорусь у знак вдячності за гуманітарну допомогу відправила країнам-волонтерам трактори МТЗ «Беларус». Сільгосптехніка була доставлена до країн Узбекистану та Китаю, які попередньо направляли до Мінську вантажі з засобами індивідуального захисту, експрес-тестами та ліками.

Більш детальний список розробив Latifundist.com, куди увішли усі компанії агросектору які вже приєдналися до допомоги у боротьбі з коронавірусом. 

Читати також: Агробізнес на захист: як компанії допомагають в боротьбі з коронавірусів

Розробка вакцини проти коронавірусу

До Харкова надійшла перша партія обладнання, яке бізнесмен Олександр Ярославський купив для центру вірусології, створеного ним у рамках проєкту «Екополіс ХТЗ» для Експертного лабораторно-діагностичного центру інфекційних хвороб та санітарного захисту.

Експертний лабораторно-діагностичний центр інфекційних хвороб та санітарного захисту у проєкті ділової інноваційної екосистеми «Екополіс ХТЗ» перш за все буде займатися дослідженнями для розробки вакцини проти коронавірусу COVID-19, а згодом стане провідним українським центром у сфері медичних розробок і технологій. Центр вірусології буде створений на базі медичного центру Харківського тракторного заводу (ХТЗ). Команда співробітників Експертного лабораторно-діагностичного центру інфекційних хвороб та санітарного захисту буде сформована з провідних українських вірусологів.

Читати по також: У центрі вірусології на базі ХТЗ розроблятимуть вакцину проти коронавірусу

Повернутися не можна залишитися

На минулому тижні прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що за період карантину в Україну повернулися близько 2 млн українських заробітчан, які втратили роботу. 

Щоб залишити працівників в Україні, уряд планує створити нові робочі місця і запустити нову кредитну програму для мікро та малого бізнесу. Прем’єр-міністр зазначив, що зарплата €600 в Україні для тих, хто за кордоном заробляв €1000 може стати приводом для того, щоб не повертатися на заробітки.

«За нашими розрахунками та очікуваннями, якщо різниця між заробітною платою в Європі та Україні становить €300-400, то люди не приймають рішення їхати на заробітки...Це такий психологічний розрив. Те, що витрачається на проживання, власне утримання там тощо. Тому їм краще отримувати €600  вдома, ніж €1000 десь на заробітках», — сказав Шмигаль.

Загалом українські заробітчани у 2019 році переказали на батьківщину близько $16 млрд.

Також на минулому тижні українці полетіли спецрейсом до Фінляндії. На прохання тамтешніх фермерів, Фінляндія організувала  перший чартер, на якому полетіло близько двохсот українців на збір полуниці. Взагалі до сільгоспробіт у Фінляндії планують залучити близько тисячі працівників з України. 

«Організувати перельоти було дуже легко. За пару тижнів все було підготовлено у співпраці з владою та операторами як у Фінляндії, так і в Україні», — підкреслив генеральний директор компанії із працевлаштування сезонних робітників Töitä Suomesta Oy Марко Макі-Хакола.

Читати також: У Фінляндії зустріли перший чартер із заробітчанами з України

Польські бізнесмени оголосили, що також мають намір організувати чартерні рейси, аби привезти до країни заробітчан з України.

AgroRobota.com.ua закликає наших друзів та партнерів вжити заходів з метою запобігання поширенню коронавірусу. Будьте завжди на зв’язку з колегами, ставтеся з розумінням до їхніх потреб та підвищеного занепокоєння стосовно ситуації. Пам’ятайте, що підтримка та здоровий глузд також роблять великий внесок у зменшенні поширення небезпечних хвороб. Будьте свідомими, бережіть себе та своїх близьких!