Тарас Корнієнко: Агрономія — це фабрика під відкритим небом

Щодня стає все більше розмов про сучасні професії, заміну людини роботами і про незатребуваність деяких фахівців у майбутньому. Але ж ви чули вислів, що все нове — це добре забуте старе? Нещодавно AgroRobota.com.ua спілкувалася з заступником головного агронома агрогрупи «Агрейн» Тарасом Корнієнко, який впевнений, що в майбутньому агрономів можливо й називатимуть інакше, але це не змінить основні функції цих спеціалістів. 

Тарас Корнієнко порівнює поле з роботою на заводі під відкритим небом та впевнений, що ще мінімум сторіччя у людства залишиться попит на агрономів. Тож яким повинен бути справжній агроном, як швидко після навчального закладу можливо стати крутим спеціалістом і до яких сюрпризів слід бути готовим у полі — читаємо сьогодні на AgroRobota.com.ua.

AgroRobota.com.ua: Розкажіть декілька слів про себе. Звідки Ви родом і чому обрали роботу в агро? 

Тарас Корнієнко: Я з агропромислового містечка Калита Броварського району. Там знаходиться один з найбільших свинокомплексів України — агрокомбінат «Калита», який був одним з найбільших і за часи радянського союзу. Майже завжди сільське господарство було навколо мене. Батько був ветеринарним лікарем, а мама працювала на свинокомплексі. Також ми мали свої городи, тому на рівні любителя знання про сільське господарство були. Після закінчення школи у 1996 році я мав за мету вступити, як мінімум, у технікум. Мама радила йти навчатися у Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім. Майнової, хоча я вперто не хотів бути агрономом. Проаналізувавши ситуацію, я все-таки подав туди документи. З електрички ще три з половиною кілометри до технікуму було. І коли доходив до технікуму, то він здавався оазисом в пустелі: чиста територія, ковані паркани, жодного папірця сміття, трава скошена до 5 см. Там у 1971 році побудували новий гранітний корпус, монументальний такий. Коли прийшов туди, то зрозумів, що тут мене будуть чомусь навчати. Хоча їхав сюди вступати на економіста чи менеджера-управлінця. У приймальній комісії мені сказали, що мої бали не ідеальні для вступу на ці спеціальності, то був вибір навчатись на агронома або зоотехніка. Я подумав, що останній буде з тваринами постійно, з запахом перегною. У мене коріння  по маминій лінії з Тернопільщини, а дід покійний був куркулем, тобто він мав свою землю, млин, 4 пари коней. Дід був людиною, яка все своє життя пропрацювала на землі, поки не прийшла радянська влада і не розкуркулила, і не відправила в херсонські степи в третьому списку переселень. З кров’ю від батька до доньки, від доньки до сина передалося це все, то Господь Бог мене сюди і направив.

AgroRobota.com.ua: Тобто з одного боку здавалось би вибір був випадковий, якщо не дивитися глибше, так?

Тарас Корнієнко: Так. Я, як і кожна людина після школи, чистий лист паперу, на який можна записати нову інформацію. Я не знав, що повинен був стати агрономом. Вступивши в технікум, протягом першого семестру нам дали серйозні навантаження, тоді вже викладання було українською мовою, а частина підручників — російською, тому 90% інформації ми конспектували. Кожна лекція — це безперервна писанина, тобто 90 хвилин ти просто пишеш, вчишся скорочувати, упорядковувати, щоб в будь-який момент ти зміг розуміти. Перший профільний предмет — це землеробство та ґрунтознавство. Анна Федорівна, викладачка сивочола, низького зросту, відкрила мені розуміння цієї професії і дала уявлення, що тут треба зробити. Вона дала базові закони землі та ґрунтознавства. Коли я ставив питання, якщо вологість ґрунту змінюється і структура ґрунту від цього змінюється, відповідно настає період, коли ти не можеш його обробити, а вона каже: от якраз робота агронома полягає в тому, щоб все зробити в оптимальні терміни фізіологічно стиглого ґрунту. Вона прищепила мені розуміння найважливіших елементів агрономії. Той перший семестр став для мене переломним, хоч і було важко. Після технікуму я ще заочно закінчив Білоцерківський державний аграрний університет. Моя перша робота — агроном із захисту рослин на підприємстві у Київській області. 

Читати також: Професія: які дива можуть творити агрономи?

AgroRobota.com.ua: Скільки років ви працюєте в агро?

Тарас Корнієнко: Фактично вже працюю 20 років.

AgroRobota.com.ua: Як змінюється Ваше навантаження у зв’язку з сезонністю роботи?

Тарас Корнієнко: Якщо порівнювати з іншими професіями — тут є сезон, коли ти не можеш дати собі розслабитись ні на день, тому що це посівна, це обробіток, це захист рослин. Тоді 1 день проживаєш за рік. Фактично тих півтора місяця ти маєш тримати все під контролем. Агрономи на полі не мають ні вихідних, ні прохідних. Агроном не може собі дозволити 5 днів пропрацювати, а 2 відпочивати. Взимку ти фактично нічим таким не займаєшся, плануєш-думаєш, це такий період спокою. Залежно від сівозміни, кінець червня, перед початком жнив, ще з’являється трохи спокою, коли можна кудись поїхати відпочити. А потім, якщо пшениця, ріпак, то знову з 1 серпня і до збирання кукурудзи і обробітку ґрунту починається найважливіший період року. Треба з осені правильно зібрати попередник, підготувати ґрунт, тобто здійснити зяблевий обробіток, рихлення чи оранку, а потім заходить в зиму спокійно, знаючи, що в тебе все зроблено для весняної посівної. 

AgroRobota.com.ua: А за що любите свою професію? Чи вже, як кажуть, увійшов в цю воду і вже пливеш?

Тарас Корнієнко: Це філософське питання. Великий плюс, що ти весь час на свіжому повітрі. Буває жарко, буває дощ, пилюки багато, особливо, коли вриваєшся в ґрунтообробіток, чи сіється, чи культивується, чи ореться. Це моменти робочі, але це життя, які дають тобі можливість щодня спостерігати, як росте рослина. Коли каже агроном, що у нього на полі на 1 га 70 тис. рослин, це ж треба розуміти, як оті 70 тис. ростуть, дихають, чи їм хватає їсти і чогось ще. А якщо порахувати 50 тис. га, то це за скількома рослинами треба спостерігати. Якщо ми говоримо про ріпак, то тут вже їх 500 тис., а якщо про пшеницю, то тут вже 5 млн. Треба зрозуміти, чи вони знаходяться на одному рівні, чи якійсь рослині щось десь не вистачає, чи є конкуренція чи немає. Кожен рік ти бачиш це по-новому і дивишся, як воно росте і розвивається. А коли ти отримав  врожай, який і розраховував, то це з часом набута можливість бачити результати.  Особливо, коли врожай кращий, ніж торішній, це й приносить задоволення.  

AgroRobota.com.ua: Наразі ви заступник головного агронома «Агрейн». Що входить у ваші обов’язки й за що несете відповідальність?

Тарас Корнієнко: У першу чергу, відповідаю за все планування виробничих планів компанії. Для цього необхідно визначити потреби у сільгосптехніці, насінні, добривах, ЗЗР. Потім, коли вже починаються сільськогосподарські роботи, необхідно підготувати ґрунт, посівний матеріал і забезпечити внесення засобів захисту. У цей період я виїжджаю в поля, провожу контроль, спостерігаю за технологічними процесами, аналізую, як поліпшити певні процеси в полі. І потім на підприємствах знову приймаємо рішення і складаємо плани на наступний рік.

AgroRobota.com.ua: Які фахівці у Вашому підпорядкуванні?

Тарас Корнієнко:  Я безпосередньо діалог веду з головними агрономами підприємств, директорами виробництв. Але ми ж працюємо як одна команда і прагнемо виростити урожай, тому у нас спілкування на рівні колег, а не підлеглих.

 AgroRobota.com.ua: На вашу думку, як довго можна з випускника агрономічного факультету, виростити професіонала? 

Тарас Корнієнко: Особисто я працював лише з трьома випускниками, які прийшли до нас працювати одразу після закінчення ВНЗ. Один з них залишився працювати агрономом і у нього виходило все дуже непогано. Головна проблема молодих агрономів — страх прийняти рішення, щось сказати і натрапити на критику. А є такі молоді фахівці, які вважають, що все знають, але при цьому не хочуть нічого робити. 

 

AgroRobota.com.ua: Через який час Ви відчули себе впевнено на робочому місці після закінчення університету і коли колеги почали Вас цінувати?

Тарас Корнієнко:  Фактично на другий рік роботи механізатори подарували мені дермантинову папку, де був вбудований калькулятор, блокнот і ручка. Тоді вони сказали: «Тарасе, коли ти будеш іти, щоб рахував красиво». Тобто фактично механізатори зрозуміли, що я став агроном, який міг приймати рішення. Я наскільки був приємно здивований, що це не головний агроном мені сказав, а механізатор. Тому що у них також вже є певний досвід роботи, але з деякими операторами сідаєш в кабіну і їдеш, а вони все одно не можуть зробити те що, мені необхідно. А є механізатор, якому сказав поїхати на поле і виконати певне доручення, а він зробив ще краще, ніж треба було. Те ж саме відбувається, коли починаєш працювати агрономом. Коли я починав працювати на початку 2000-х років, не було достатньої кількості ґрунтообробної техніки, яку ми використовуємо зараз, не було і сучасних посівних комплексів. Тому була проблема реалізувати знання, адже не було чим це зробити. А коли вже купили перший культиватор, модернізували оприскувач, придбали першу сівалку і вже мав тих перших 11 т кукурудзи, то я зрозумів, що роблю все правильно.

AgroRobota.com.ua: Профільна освіта необхідна агроному? Чи людина сама може сама освоїти необхідну інформацію? 

Тарас Корнієнко: Я вважаю, що на сьогодні, щоб стати агрономом, у першу чергу треба закінчити хоча б технікум чи коледж. Треба знати прості базові поняття. Наприклад, люди не можуть займатися рослинництвом, якщо не можуть розділити, що є засоби формування урожаю і засоби збереження. Чи іноді проходить 3-4 роки і їм вже показуєш, що треба правильно виорати, правильно зрихлити, правильно закультивувати. Тільки тоді компанія може досягнути бажаних показників урожайності. Коли я навчався у технікумі, у мене було 3 базових предмети: рослинництво, механізація і економіка планування. 

Читати також: Актуальні вакансії агрономів

AgroRobota.com.ua: Ви зазначали, що на роботі комунікуєте з великою кількістю фахівців, які мають різний досвід і характер. Як вдається знаходити спільну мову з усіма?

Тарас Корнієнко: Спільна мова завжди є, якщо у всіх агрономів завжди збігаються точки зору на технологію вирощування. Тобто це абсолютно реальні й прості речі, які ми обговорюємо. І в них не повинно бути розбіжностей. Якщо у людини характер такий, що вона вважає себе найрозумнішою, то врешті решт вона сама себе дискредитує і не зможе працювати в колективі, де більшість думають інакше. Тобто, щоб спілкуватися з агрономами, треба бути самому гарним фахівцем. Є у нас агрономи, які бояться прийняти рішення, телефонують і перепитують. Якщо в телефонній розмові важко зрозуміти, то я аналізую фотографії в Cropio. А буває таке, що може бути декілька варіантів рішень і я їду в поле, ми разом дивимось і приймаємо рішення. У такому випадку ніколи не буває ніяких проблем. Коли збираються професіонали, вони весь час думають однаково.

AgroRobota.com.ua: Взагалі відчувається брак фахівців?  

Тарас Корнієнко: Так. Агроном роботу любить і фактично нею живе. Якщо агроном має невеликий досвід, не може управляти, то він завжди в полі й не знає що робити. У нас є навіть жартівливе порівняння: якщо агроном під час посівної може виїхати на рибалку, то це вже хороший спеціаліст.

AgroRobota.com.ua: А може спокійно залишити поля, бо знає, що там все добре?

Тарас Корнієнко: Так. Він заїхав, організував процес, відрегулював всі агрегати, трактор працює в полі, а агроном може й відлучитися на декілька годин.

AgroRobota.com.ua: Тобто й не треба виснажуватися на роботі?

Тарас Корнієнко: Так. Треба жити роботою, знати, що у тебе відбувається, що буде завтра, післязавтра та через півроку. Якщо сьогодні вже щось почав робити в полі, то це процес необоротний і ти його точно доведеш до кінця. Хороші агрономи завчасно планують кожен крок і готуються до нього.

AgroRobota.com.ua: Чи є важливим вік працівника на посаді агронома?

Тарас Корнієнко: Ні. Я впевнений, що агроном завжди цікавиться інноваціями. Наприклад, я в соцмережах шукаю фермерів зі всього світу й спостерігаю за ними. Маю змогу дивитися, як американський фермер використовує системи точного землеробства, аналізувати, що нового відбувається на ринку. Якщо людина здатна на таке, то звичайно немає різниці, якого вона віку. Є і старші агрономи, які в тренді весь час і цим живуть. Все залежить від відношення людини до роботи.

AgroRobota.com.ua: Можете дати поради молодим фахівцям, які б хочуть побудувати таку кар’єру, як Ви?  

Тарас Корнієнко: Треба навчитися оперувати фактами, а не точками зору. Якщо людина щось сказала, молодий агроном повинен уточнити, чи це точка зору, чи це факт. Взагалі люди розбираються дуже сильно в трьох речах: політика, медицина — вони завжди знають, що, чим, коли і як лікувати, і сільське господарство — коли і на яку глибину посіяти, чим обробити. Завжди оперуйте тільки фактами, а не точками зору. Агрономи завжди можуть бути теоретиками, але треба бути практиками! 

Читати по темі: Світлана Ремез. Жінці краще працювати в чоловічому колективі 

AgroRobota.com.ua: А спілкуєтесь з агрономами інших компаній з метою переймання досвіду? 

Тарас Корнієнко: Я спілкуюся з багатьма агрономами з різних холдингів. Я маю 4-5 друзів-агрономів, які займаються інноваціями в точному землеробстві. Телефонуємо один одному двічі на рік і ми ділимося інформацією. Тобто відбувається живий діалог з людьми практиками, які йдуть в ногу з часом і технологіями. А потім я можу відкривати якусь літературу, журнали, інтернет, шукати інформацію, щоб глибше в цьому питанні розібратися.

AgroRobota.com.ua: Чи відчули ви на своїй роботі вплив пандемії коронавірусу?

Тарас Корнієнко: Всі механізатори, агрономи, механіки, інженери розуміли, що треба готуватися до посівної. Ми впроваджували ряд заходів і наша компанія у цьому допомагала. Але на першому місці було здоров’я людей. І всі роботи поєднували так, щоб нічого не вплинуло на хід посівної. Адже рослинам треба рости і вони не розуміють, що зараз пандемія.

AgroRobota.com.ua: Назвіть головні якості, необхідні для Вашої посади?

Тарас Корнієнко: Бути комунікативною, працьовитою, допитливою людиною, слідкувати за всіма агротехнічними трендами. Також агроному треба мати внутрішню самоорганізацію, аналітичний склад мислення та сміливість для прийняття рішень. 

AgroRobota.com.ua: Якби у Вас була можливість, змінили б професію? 

Тарас Корнієнко: Цим питанням я ніколи не задавався. Протягом перших 2-3 років роботи я зрозумів, що дійсно отримую задоволення. Я знав, що мені треба робити і яким буде результат. Тоді, як і на цей час, я не бачу для себе чогось іншого. Кожен рік ти не робиш одне те саме, адже кожен рік ти робиш щось краще. Це постійна динаміка.

AgroRobota.com.ua: Якусь життєву мудрість дала Вам робота на землі?

Тарас Корнієнко: Якщо є проблема, її потрібно вирішувати одразу. Нас запитували: «Чого там сухоребрик почав рости?», а я пояснював, що частину гербіциду ми внесли, а надалі були несприятливі погодні умови, тобто не дозволяв температурний та повітряний режими. От там, де внесли гербіцид своєчасно, цей бур’ян забрали, а на інших площах, де обробили через 3 дні, не подіяв препарат, бо переросла фаза у сухоребрика. Якщо є якась проблема на неї треба впливати моментально. Життя не зупиняється. Кожен день, кожна секунда є дорогими й цінними, які ми не повинні втрачати.

AgroRobota.com.ua: Якими установками керуєтесь в роботі і в особистому житті?

Тарас Корнієнко: Головне в людині —  це чесність та порядність. Людина, яка каже правду, завжди легше приймає основні рішення, які б не були складні обставини для співрозмовника, керівництва. Особливо це важливо у великих компаніях. Якщо працівники чесні та відкриті, то компанія росте і розвивається шаленими темпами. Ну і в особистому житті так само. 

AgroRobota.com.ua: Якою Ви бачите професію агронома в майбутньому? І взагалі чи залишиться вона?

Тарас Корнієнко: Буде однозначно. Якщо споспостерігати, то ті прості речі, що були актуальні і придумані років 20 тому, зараз називають по-іншому і кажуть, що це нові речі. Цю професію, можливо, називатимуть інакше, але це не змінить основні функції, що виконує агроном. Землю треба обробити, посіяти на певну глибину, знати, в яку фазу внести пестицид, подивитися, які основні елементи живлення цій культурі потрібні і як цей ґрунт правильно обробить —  це є робота агронома.

AgroRobota.com.ua: А як же всі сучасні інтелектуальні системи, що можуть аналізувати стан рослин? 

Тарас Корнієнко:  Штучний інтелект, як і будь-який інтелект, щоб ставати розумнішим і мати більші аналітичні здібності має отримувати інформацію. А цю інформацію йому надає людина. Сьогодні людина не навчилась робити точні прогнози погоди більше, ніж на місяць. Ще  ніколи не вгадують урагани, не вгадують землетруси. Будь-які природні явища людина не може чітко спрогнозувати на 3-5 років. Агрономія  —  це фабрика під відкритим небом. На заводі штучним інтелектом можна спланувати швидкість чи щоб нормально крутився станок. А в агрономії я думаю ще років 100 мінімум буде складно це робити. Ми працюємо під відкритим небом і наша фабрика, наш завод — природа. 

AgroRobota.com.ua: Ви хотіли б, щоб ваші діти також пішли в агрономи?

Тарас Корнієнко: У мене сини. Їм подобається, що зайчик завжди щось передає з поля. Не можна змусити бути агрономом. Треба, щоб дитина усвідомлено підійшла до цього вибору. Я про свою професію весь час розказую, пояснюю, показую фото і відео. Це обов’язок кожного батька — розказувати дітям про свою професію. Навіть в дитсадок запрошували і я взяв з собою датчики, які показують температуру ґрунту, рулетки, лопатки, розповідав про комп’ютерні технології. Але ж я розказую, а там як Бог дасть. Ця професія завжди людину вигодовувала. Агроном голодним точно не буде.  

AgroRobota.com.ua: Дякуємо за цікаву розмову!