Чи варто шукати щастя в чужому полі, якщо вдома краще?

«У рюкзаку на колінах — конспект з нотатками по агрохімії. Поруч з ним — загорнуті мамою бутерброди. Поки ще не перетнули кордон, вона дзвонить майже щопівгодини. Переживає. Як-не-як, син-студент вперше їде так далеко. В її уявленні це крута практика в іноземній компанії, за яку дуже добре заплатять. Мати пишається. Навіть «по секрету» всьому селу розповіла. Але майбутній агроном вже знає від сусідів по гуртожитку: в Німеччину він поїде не вчитися, а працювати до мозолів на руках і ногах. Потрапити за півтори тисячі кілометрів від дому без знання мови дуже страшно, але німці хоча б платять краще, ніж поляки...»

Ціле літо полоти грядки за євро і долари — нормальна практика серед студентів аграрних вузів. Їх агітують повчитися і перейняти іноземний досвід. Насправді ж за кордон постачають молодих і активних робітників на сезон. Там, де німець навіть лопату в руки не візьме, наша молодь буде працювати до сьомого поту. Багато тих, хто гроші, які отримають за чорну роботу, будуть тримати в руках вперше в житті... І так вийшло, що професори агровузів готують не тільки свіжі кадри для галузі, але відразу і нових гастарбайтерів. У рамках спільного проекту Latifundist.com і компанії МХП  «Вдома краще» проаналізуємо, скільки платять працівникам сільськогосподарської сфери в Україні та за кордоном.

Читати по темі: Вдома краще, або Скільки коштує український аграрій за кордоном?

Після обмеження співпраці з Росією бажаючі заробити почали перебиратися в першу чергу в Польщу, де без проблем з місцевим законодавством можна перебувати протягом півроку. Німеччина, Чехія, Угорщина, Румунія, Італія, Іспанія та Португалія — ось ще напрямки, куди в пошуках кращого життя їдуть з України. Заробляти нелегкою працею збираються люди різних фінансових можливостей і професій. За даними польського Forbes, українці згодні робити ту роботу, яка оплачується найгірше, і все одно заробляють більше, ніж в рідній країні. Так, місячний оклад становить від 2300 до 2700 злотих (від 14 до 16 тис. грн), що в кілька разів вище, ніж мінімальний оклад на батьківщині.

Посередники та рекрутингові компанії пропонують різноманітну роботу в сільському господарстві. Беруть з досвідом і без, не завжди цікавляться знанням мови. За кордоном є попит на робочі руки, в Україні — дефіцит. Чому їдуть кадри, які можуть піднімати сільське господарство, а з ним і економіку держави?

Читати по темі: Виїхати можна залишитися: про трудову міграцію у світі агро

Є загальна тенденція: як свідчить дослідження Research & Branding Group, в країні почалася масова хвиля еміграції. Згідно з соціологічним опитуванням, в травні 2019 року, кожен п'ятий українець заявив, що готовий виїхати за кордон назавжди. Причини невдоволення найрізноманітніші. 27% респондентів заявили, що їх лякає війна в Донецькій і Луганській областях. 22% потенційних емігрантів шукають цікаву і при цьому прибуткову роботу. Економічна нестабільність, проблеми в родині, відсутність самореалізації і політична криза — ці причини також змушують працездатне населення задуматися про втечу з країни. Для сектора агробізнесу є ще й специфічні проблеми з ринком праці й оплатою роботи.

Квест з працевлаштування для аграрія. Вакансій мало, бажаючих багато

Державна служба зайнятості України говорить про нібито зниження кількості претендентів, тобто, про загальне зниження рівня безробіття в країні. Однак ситуація залишається критичною для жителів Полтавської, Харківської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Тут знайти оплачуване джерело доходу найважче. 

У сільському господарстві значна кількість незайнятого населення. Це — 13,9% від загальної кількості по країні. Більше тільки від нестачі робочих місць страждає державне управління, торгівля та ремонт транспортних засобів, а також переробна промисловість.

Офіційно, за даними Держстату, у 2019 році зареєстровано 259 тис. безробітних. Вакансій, з яких їм можуть надати вибір, 103 тис. З цього числа для працевлаштування аграріїв передбачено всього 4,7%! 

Після 45 років шукай щастя в чужому полі

Крім трудової дискримінації за статевою ознакою (60% безробітних — це жінки), в Україні утискають тих, хто наближається до пенсійного віку. Із загальної кількості людей, яким не дісталося робоче місце, 40% — це люди у віці від 45 років. Між іншим, половина з тих, хто залишився без джерела доходу, — це люди з вищою освітою. Державна служба зайнятості має дані про 47 тис. професіоналів, яким залишилося 10 років до пенсії, але вони ніде не можуть працевлаштуватися. Зате за кордоном можна працювати, навіть будучи пенсіонером. Національний інститут стратегічних досліджень стверджує, що майже чверть мігрантів серед чоловіків становлять працівники у віці від 40 до 49 років. А третина всіх українок, які влаштувалися на роботу в іншій країні, вже у віці від 50 років!

Зарплата в агросекторі: платять менше, ризиків більше

Згідно з оприлюдненими даними, працівникам сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства у січні 2020 р. була нарахована середня зарплатня у розмірі 8542 грн. Про це повідомляє Держстат.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у січні 2020 р. становила 10727 грн. Це у 2,3 раза вище рівня мінімальної зарплати, яка становить 4723 грн. Частина шукачів роботи йде в тінь і отримує гроші в конверті. Кількість робочих в тіньовій сфері сільського господарства становить 42,3%.

У ТОПі найбільш затребуваних професій, як не дивно, трактористи. Потрібні близько 40 тис. працівників. Це найдефіцитніша, але разом з тим небезпечна професія. Ризики отримати травму й істотно зіпсувати своє здоров'я в сільському господарстві досить високі. І хоча Фонд соціального страхування найнебезпечнішими для співробітників називає промислові підприємства, статистика по сільському господарству невтішна. Наприклад, Кіровоградський соцстрах акцентує увагу, що найчастіше травми отримують ті, хто має справу з технікою — трактористи і комбайнери. Небезпека для інших працівників теж є. І це не тільки несправна техніка, а також і агрохімікати, але найбільше — ігнорування правил техніки безпеки під час сільськогосподарських робіт.

Потрібні!

У розрізі професій серед кваліфікованих працівників найбільшим попитом роботодавців користуються водії і трактористи.

Залишається високим попит на професіоналів і фахівців з досвідом роботи  — бухгалтерів, інженерів різних галузей.

Серед найпростіших професій найбільш затребувані підсобні робітники, прибиральник, вантажники, двірники і т. д.

За даними сайту  АгроРобота  і Flagma, зарплата працівників АПК в розрізі професій в Україні і в Польщі відповідно, виглядає так:

Професія	Зарплата згідно з даними АгроРобота	Зарплата згідно з даними Flagma
Ветеринар	10 125 грн	17 373 грн (2 800 злотих)
Тваринник	11 133 грн	18 611 грн (3 000 злотих)
Тракторист	13 200 грн	21 716 грн (3 500 злотих)
Логіст	16 900 грн	24 824 грн (4 000 злотих)
Інженер-механізатор	18 800 грн	24 824 грн (4 000 злотих)
Інженер-технолог	18 800 грн	30 590 грн (4 930 злотих)
Водій	20 700 грн	13 615 грн (2 200 злотих)
Агроном	23 220 грн	21 716 грн (3 500 злотих)
Зоотехнік	25 000 грн	24 824 грн (4 000 злотих)
Головний агроном	26 600 грн	22 336 грн (3 600 злотих)

В яких країнах чекають українських аграріїв на зарплату від $1000 в місяць?

Відстежити, куди найчастіше їдуть українці працювати в секторі АПК, складно. Статистика про трудову міграцію збирається в першу чергу з грошових переказів. Ясно, що ніхто не вказує при перерахуванні грошей, де їх заробив. Чітку картину можна скласти за даними сайтів вакансій Work.ua, Robota.ua, Flagma. Тут, як правило, залишають запити посередники та рекрутингові агентства. Так, за кордоном для працевлаштування в сільському господарстві чекають звичайних робітників. Досвід вітається, але чекають в першу чергу студентів і тих, кому ще не виповнилося 40 років. «Чорна» робоча сила потрібна для ферм з вирощування цитрусових, персиків, оливок, овочів, ягід. Також різноробочі потрібні в квіткові теплиці, на упаковку кормів і зібраного врожаю. За ці посади іноземці готові платити $2-2,2 тис. на місяць. Залежно від контракту, можуть надати ліжко-місце й талони на харчування. Найбільше пропозицій можна знайти з працевлаштування в таких країнах, як Іспанія, Нідерланди, Англія, Португалія, Польща, Фінляндія, Естонія. 

Українцям також дають можливість влаштуватися на лісопилки, м'ясокомбінати, молокозаводи, птахофабрики. Зарплати тут бувають від $1500 і вище. На батьківщині запропонують близько $250 за таку ж роботу. А той же тракторист може отримувати в 2 і навіть 4 рази більше, якщо буде працювати за кордоном. 

Не сильно балує зарплатами Польща, куди в першу чергу їдуть безробітні співгромадяни. Наприклад, займатися в теплиці з трояндами запропонують за $1000, а сортувати саджанці взагалі за $600.

Нові кордони для сільськогосподарських мігрантів відкриває Канада. Тут можна працевлаштуватися на фермі з зарплатою близько $4 тис. 

Кількість вакансій показує, що іноземному бізнесу в першу чергу потрібна робоча сила. Вільних керівних посад мало, а зарплати пропонують навіть менше, ніж звичайним робочим.

Читати по темі: Сезонна робота в Англії: як працевлаштуватися працівникам з України

Калькулятор агрозаробітків

Щоб розрахувати зарплату при роботі за кордоном, команда Agrorobota.com.ua впровадила онлайн-сервіс «Калькулятор агрозаробітків».

Калькулятор дозволяє розрахувати зарплати фахівців в агросекторі Польщі, Німеччини, Чехії, Угорщини, Швеції, Данії, Англії, Швейцарії, Нідерландів, Литви. Валюта розрахунку — євро.

Також можна порівняти прожиткові мінімуми в країнах Європи і України.

Крім того, Agrorobota.com.ua пропонує ознайомитися з тенденціями на ринку праці в цих країнах, а також з умовами роботи, перспективами і недоліками заробітку за кордоном.

Олена Биховець, Latifundist.com