Анна Зайцева: звільнення без шкоди для ̶з̶д̶о̶р̶о̶в̶’̶я̶ репутації
Сертифікована HR, коуч ЕCF та засновниця «HR-Кав'ярня®» Анна Зайцева поділилася у інтерв’ю з AgroRobota.com.ua головними правилами звільнення: як не спалити мости з роботодавцем, залишити чистою свою кар’єрну репутацію і коли вдатися до пошуків нової роботи.
Читати також: Анна Зайцева: Треба працювати над брендом роботодавця, популяризацією галузі та професії
Коли звільняєтеся – контролюйте свої емоції. Вони — як пружинка: ми їх накопичуємо, а потім вибухаємо. І це може бути нам не на користь. Часто звільнення на емоціях чи «різко спалені мости» позначаються на професійній репутації.
Звісно, причин звільнення може бути безліч. Наприклад, справа стосується класного працівника, але раптом щось пішло не так. Можливо, змінилася політика чи стратегія компанії. Або людина перестала відповідати вимогам посади. Або ж керівництво поставило питання про звільнення через пандемію Covid-19. Але з цим краще розібратися і мирно розійтися, з’ясувавши всі моменти.
Адже одна сторона має свою правду, а друга — іншу. І кожен цю правду транслює по-своєму. Інформація розходиться дуже швидко, як брехня по селу. І потім важко розібратися в ситуації, бо чутки обростають новими додатковими вигадками. Таким чином, залишається пляма на репутації компанії і кандидата.
Агроринок доволі вузький. Навіть якщо людина буде подаватися в інші компанії, то все одно звертатимуть увагу на професійну репутацію.
Один роботодавець буде з’ясовувати деталі попереднього звільнення кандидата і зрозуміє, що людина добра, але емоційно відреагувала у певній ситуації. А хтось не буде з’ясовувати і одразу відмовиться від можливих «конфліктів».
Кандидат, у свою чергу, може довгий час шукати нову роботу і розповідати: «Куди не прийду, всюди посміхаються, а відповідь завжди негативна». І все це є наслідком попереднього імпульсивного рішення про звільнення.
Читати також: Ходити по лезу ножа: як розпізнати межу емоційного вигорання на роботі
Є ціла низка версії щодо оптимального періоду звільнення з роботи. Хтось приглядає нове місце праці, в той період, коли цього не роблять інші. Наприклад, у святковий період. Хто ходить в гості, а інший у цей період користується нагодою і має можливість швидше достукатися до компанії.
Деякі кандидати впевнені, що влітку марно шукати роботу, бо це сезон відпусток. Але наймання влітку теж не припиняється, а лише ускладнюється певними моментами, бо в певних галузях сезон починається весною. Наприклад, в агро це посівні кампанії, і жнива.
Очевидно, в пік сезону міняти роботу точно не варто, бо, це знову ж таки, пляма на професійній репутації. Якщо у розпал роботи людина все кинула і почала шукати нове місце, то тут щось не так. Це свідчить про безвідповідальність працівника. Наприклад, бухгалтери ніколи не змінюють роботу в кінці року. Якщо з середини листопада до кінця лютого головний бухгалтер приймає рішення про зміну роботи, то у цей період він буде працювати на дві компанії. Адже професійна етика не дозволяє йому вчинити інакше. Бухгалтер, який себе поважає, у період річної звітності компанію не залишить. Так само працівник агросфери в пік сезону не покине роботу в полі.
Є ще один період так званих кар’єрних трансферів, який починається з приблизно останнього тижня серпня і триває до середини-кінця листопаду. Зазвичай у цей час ведуться перемовини про переходи топів у інші компанії. Цьому теж може бути своє пояснення. Якісь компанії починають фінансовий рік з першого вересня і тому цей період осені якраз хороший для переходів. У когось фінансовий рік збігається з початком року календарного, і тому переговори можуть вестися до кінця грудня, а з січня людина виходить на нове місце праці. Але, звісно, є поправка на специфіку галузі та сезонність.
Пам’ятаємо про те, що у сезон роботу не треба змінювати, бо це ризик для професійної репутації і можливість поставити пляму. У решту періодів, які умовно є непопулярними, можна складати резюме і шукати роботу.
Анна Зайцева
Instagram: @anna.zaytseva
Не пропусти останні новини! Підписуйся на наші соціальні мережі.