Сергій Щербань: Менше 20% робітників зернової сфери мають профільну освіту

З кожним роком елеваторна галузь України все збільшує свої потужності, технології автоматизуються та централізуються, а на підприємствах активно проходять процеси діджиталізації. Проте кадри — це одне з основних питань успішного розвитку цілої сфери. Сьогодні з AgroRobota.com.ua поспілкувався директор «Білозаводського елеватора» Сергій Щербань і розповів про «болючі» кадрові проблеми на елеваторах. 

scherban.jpg (143 KB)

AgroRobota.com.ua: Сергію, розкажіть, будь ласка, чи була зернова сфера вашою мрією з дитинства чи все ж таки це випадковість?

Сергій Щербань: Я вчився в технікумі молочної промисловості Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка. А після чого у Національному технічному університеті Харківського політехнічного інституту на спеціальності «Переробка і зберігання». І в принципі не збирався працювати в зерновій сфері.

Припускав, можливо, обійняти посаду, наприклад, керуючого, проте технічна спеціальність стала для мене випадковістю. Тож, коли я випустився з інституту, був 2008 рік і досить складний економічний період в країні. На будь-якому підприємстві назустріч виходили люди з трудовими книжками, які десятками років там працювали. І коли з’явилася можливість поїхати на одне з підприємств в іншу область, але працювати за моєю спеціальністю, то я навіть не замислювався. Зараз я для себе вирішив, що все-таки краще бути фахівцем в одного профілю. Бо іноді дивишся в чиюсь трудову книжку, а там по 10-15 напрямків, кардинально різних один від одного. Я вирішив розвиватися у зерновій сфері й зрозумів, що мені дуже подобається робота з об'ємами та цікаві технологічні завдання. 

AgroRobota.com.ua: Як багато працівників на елеваторі мають профільну освіту? 

Сергій Щербань: Це насправді дуже болюче питання. По-перше, в Україні практично немає якісної профільної освіти, яка б дійсно дала корисний результат. У нашій зерновій сфері, якщо відсотків 20% працівників з профільною освітою набереться, то це добре. Але це або керівник лабораторії, або керівник підприємства. А основні співробітники, які роблять реальні цифри, не мають такої освіти.

Читати також: Як студенту пройти практику на елеваторі

elevator.jpg (354 KB)

AgroRobota.com.ua: Чи дають заклади освіти необхідні навички для подальшої роботи на елеваторах? 

Треба не забувати, що багато чого залежить і від самого студента. Якщо це відповідальні молоді люди, які в повній мірі освоїли навчальну програму, то на елеватор вони проходять з розумінням рядового процесу. Я б сказав правильного процесу. Але через об'єктивні та суб'єктивні причини бізнес вимагає працювати не по книзі. Тобто випускники приходять з базовим розумінням процесів і технологій, але мінімум 70% нових співробітників потім треба адаптувати до реальних умов роботи. Не слід забувати, що обладнання модернізується й швидко розвиваються технології. За цим теж треба встигати. А ще кожне підприємство має свою філософію роботи: хтось працює з одними показниками, а хтось навпаки їх ігнорує і працює на межі якогось процесу. Тому й дипломованих фахівців треба адаптувати. 

AgroRobota.com.ua: У яких формах проводиться ця адаптація?

Сергій Щербань: У холдингах проводиться системне навчання співробітників за кожним напрямом. Наприклад, сушильники, бухгалтери, майстри зміни. Є спеціальні менеджери, які займаються навчанням персоналу. Фермери є прихильниками навчання «у верстата». Тобто люди методами проб і помилок навчаються самі. Або досвідчені працівники допомагають початківцям. 

На нашому підприємстві проводяться семінари й практикуми, а деякі українські виробники обладнання організовують семінари-практикуми на 2-3 дні. Але найчастіше основне навчання проводять за потребою.

elevator_1.jpg (164 KB)

AgroRobota.com.ua: Зараз дуже обговорюваною темою є автоматизація виробництва. Автоматизовані пристрої колись зможуть все-таки витіснити людину з виробництва? 

Питання насправді дуже цікаве. Наприклад, наш елеватор на 110 тис. т зернозберігання, функціонує 3-4 роки. Поруч є елеватор старого зразка на 100 тис. т, який працює з 1988 р. Цілком логічно, що рівень автоматизації у нас більше, ніж на сусідньому підприємстві. І це впливає на кількість працівників: на сусідньому елеваторі — 85 чоловік, а у нас — 45.

Але ми ж говоримо не тільки про технічну і технологічну автоматизацію процесу, а й усіх бізнес-процесів. Це істотно впливає на кількість залучених у роботі людей. Але я не вірю в те, що елеватор може працювати самостійно без людей. Наразі ця реальність не для України. Повірю, що такі підприємства є у США чи Європі. Але ж там і обслуговування розвинене: є окремі сервісні служби й аутсорсинг. У нас інші реалії бізнесу: на підприємстві працює одна людина, яка має слабеньку кваліфікацію і отримує низьку зарплатню, але одразу на місці може щось відремонтувати. До того ж в Україні дуже великі обороти, що і вимагає залучення відповідної кількості людей.

Також є ряд нестандартних технологічних ситуацій. Автоматизовані рішення їх не враховують, бо виконують стандартні шаблонні задачі: включити, виключити, перекачати, закачати. Ще у нас левова доля рішень за керівником: які технології будуть застосовуватися сьогодні, як буде працювати ця зміна, звідки й що перекачувати. 

Звичайно автоматизація процесу — це страховка безпеки людини й експлуатації обладнання. Тобто у разі аварійного режиму все відключається. Іншими словами, людина не допускається в небезпечні зони. 

avtomatizatsia.jpg (163 KB)

AgroRobota.com.ua: Розкажіть, будь ласка, які спеціалісти зараз найбільше мають попит, а яких вже вистачає на елеваторі? 

Сергій Щербань: По-моєму, директора знайти найпростіше. Ось що найцікавіше: в агрохолдингах розповідають, що вже і не так просто знайти людину, яка б справді хотіла працювати. HR-и холдингів жаліються, що кандидати з задоволенням обговорюють їх зарплату, на яких умовах вони будуть працювати, де будуть жити і яка буде машина. А коли починаються питання, які стосуються бізнес-процесів, то охочих продовжувати бесіду мало. Ні, вони можуть розказати, що хтось з них був керівником підприємства, чим займалися у загальному плані. Проте власнику треба розуміти ефективний цей директор чи менеджер чи ні. Наскільки такий керівник розуміє ціну помилки на підприємстві та чи розуміє він бізнес взагалі. 

Важливий рівень володіння професійними компетенціями. Бо в принципі кожен розуміє, що таке елеватор. І що елеватор буде працювати. Проте питання ж у іншому. І от зараз, на жаль, ефективність більшості керівників програє. І таких директорів у нас в країні вже ціла купа, тому такі кадри для елеватора геть не проблема.

Складніше, я вважаю, знайти профільних економістів і бухгалтерів. Бо облік зерна треба правильно вести і розуміти, звідки цифра береться і у що перетворюється. Таких спеціалістів немає і навіть вчити їх ніде. Не вистачає висококваліфікованих технологів, які мають великий досвід роботи. До того ж швидко модернізуються агрегати й тому кваліфікованих сушильників теж немає. Важко знайти й змінного майстра — цього спеціаліста треба вирощувати на виробництві. 

Однією з проблем працевлаштування на елеваторі є небажання переїжджати працювати у сільську місцевість. Коли кажеш, яка кількість кілометрів від найближчого міста, на цьому розмова закінчується. Не хочуть кваліфіковані спеціалісти їхати в глибинку.

Читати також: Професії: що чекає елеваториста за сталевими банками?

tehnolog.jpg (209 KB)

AgroRobota.com.ua: Спостерігається тенденція відтоку кадрів за кордон?

Сергій Щербань: У нас, слава Богу, хороші зарплати для місцевого селища. 90% кадрів працюють з нами з відкриття. Це говорить про те, що плинності практично немає. Але з тих 10%, які від нас пішли, 2-3% молоді хлопці, які вирішили поїхати за кордон. Причини різні: хочеться подивитися світ, використати можливість побувати в іншій країні або потрібно на квартиру заробити чи отримати разову хорошу суму грошей.

AgroRobota.com.ua: Карантин вплинув на плинність кадрів?

Сергій Щербань: Ні. Я не помітив жодної проблеми. Карантин нагнав обговорення і страх, але змін абсолютно немає.

AgroRobota.com.ua: Які мотиваційні інструменти порадите застосовувати, щоб людина не хотіла залишати роботу?

Сергій Щербань: Тут зона відповідальності на державі й на роботодавцю. Держава повинна турбуватися про те, щоб людина не боялася переїжджати і працювати в сільській місцевості. Я завжди кажу, що ключовий фахівець повинен раз на рік повезти свою сім'ю на море на нормальній машині. Це фінансова складова, яку треба моніторити у своїх співробітників. Адже щоб людина цінувала свою роботу, необхідно щоб вона закривала левову частку потреб. Матеріальна мотивація дуже тонка: повинна бути зарплата і премія.

Друга нефінансова мотивація це не віддалятися від своїх співробітників. Кабінетні керівники не відчувають настрій і переживання колективу. Це вже психологія. За потреби треба максимально підключатися до розв’язання особистих проблем робітників. Щоб вони відчували, що потрібні підприємству і про нього піклуються.

Ми ключових співробітників возимо на семінари, конференції, практикуми, щоб вони мали різні емоції. Можемо зробити виїзд на інші підприємства, щоб просто поїздити, подивитися, спостерігати. Виставки обов'язково щороку відвідуємо. Так ми не лише відпочиваємо чи вчимося, а й показуємо співробітникам, що вони для нас важливі.

scherban_1.jpg (148 KB)

Читати також: Клуб елеватористів: як правильно мотивувати працівників

AgroRobota.com.ua: Чи може в майбутньому стати робота на елеваторі популярною? 

Сергій Щербань: Ні, все залишиться на тому ж рівні, що і зараз. Немає того престижу, якого жадає молодь. Відкриваєте Інстаграм і бачите, що серйозні блогери це все біг-боси. А насправді вони працюють на фермі. Тільки я фото полів і тракторів не бачу. Є стереотип, що якщо працюєш на землі, то ти не бідний. Якщо ти найманий співробітник, тракторист, то без хліба не сидиш. Всі це розуміють, але ніхто не хоче їхати в село, бо там пильно, брудно, та ще й далека дорога. Тому молодь буде намагатися виїхати за кордон чи хоча б у місто, а нам, на елеваторах, залишається їх залучати до себе на роботу, пропонуючи максимально вигідні умови. Поки це так триватиме, поки молодь виїжджатиме з сіл — професії елеваториста буде важко стати популярною у нас в країні. 

AgroRobota.com.ua: Дякуємо за бесіду.

Нові вакансії