Робота за кордоном в агро: як виглядає реальність

Незважаючи на те, що темпи трудової міграції дещо знизилися, проблема відтоку кадрів не стає менш болючою для всіх галузей, в тому числі аграрної. У минулому році обсяг грошових переказів українських трудових мігрантів з Європи дорівнював грошового обсягу, отриманого за експорт агропродукції в ЄС. Про те, як учасники ринку вирішують свої кадрові завдання і чому деякі українці, попрацювавши за кордоном, не поспішають туди повертатися, в спецвипуску Latifundist.com.

Свіжі вакансії агробізнесу

Міграційні настрої

Українці продовжують шукати більший заробіток і краще життя за кордоном зі зрозумілих для всіх причин: військовий конфлікт, політична нестабільність, погіршення добробуту сімей. Введення безвізового режиму з Євросоюзом також істотно вплинуло на відтік українців за кордон, в тому числі в пошуках роботи.

За даними дослідження GALLUP, 65% українців не задоволені рівнем життя в країні. І насторожує той факт, що кількість співвітчизників, які хочуть емігрувати за кордон, зростає. Згідно зі згаданим дослідженням, якщо в 2014 р виїхати хотіли 14% опитаних, то в 2018 році — 31%.

Фахівці кажуть, що в найближчі роки міграційні процеси можуть посилитися також через збільшення кількості студентів, які здобувають освіту за кордоном.

Кадровий голод

Незважаючи на те, що заробітчани підтримують економіку країни своїми грошовими переказами, трудова міграція загострює демографічну ситуацію в країні, посилює кадровий голод і соціальну напруженість. До слова, сьогодні Україна входить в ТОП-3 країн за темпами скорочення населення (разом з Японією і Росією).

Причому масштабами трудової міграції стурбовані не тільки роботодавці, а й обивателі. Згідно з результатами дослідження, проведеного в кінці жовтня цього року соціологічною групою «Рейтинг», найбільшою загрозою для країни респонденти вважають масовий виїзд українців за кордон (56%). Навіть економічний занепад і зубожіння населення стоять на другому місці (45%).

Як кажуть експерти, проблема трудової міграції в тому, що у країни дуже низькі здібності для заміщення трудових ресурсів. Тобто ні слабка економіка, ні державні правила для іноземців, ні соціальна незахищеність не сприяють залученню в Україну стільки працівників, щоб компенсувати кількість трудових мігрантів.

Сьогодні в Україні не залишилося галузі, в якій гостро не стояло б кадрове питання. Чиновники кажуть, що відтік робочої сили загрожує економічній безпеці країни. Через складну ситуацію з кадрами компанії змушені змінювати свої виробничі плани і стратегії.

«Робочі теплиць масово їдуть працювати в Польщу. Деякі працюють там 3 місяці, після чого можуть три місяці відпочивати і знову їхати на заробітки на три місяці. Часто ті, хто попрацював за кордоном, тому вже не повертаються. Нових співробітників набрати дуже складно. Залишилися робочі ще радянського гарту. Багато з них уже на пенсії, і якщо вони підуть — працювати буде нікому. Ми навіть плануємо скоротити посадку квітів на 8 березня — найприбутковіший період для квіткарів, тому що просто не буде кому зрізати і пакувати ці квіти», — розповіла співзасновник компанії «Камелія» Тетяна Костюкова.

Польський табір

Найчастіше українці їдуть працювати в Польщу. Вибір обумовлений її географічною близькістю, порівняно високим рівнем зарплат, низьким мовним бар'єром. Зі свого боку поляки роблять все, щоб залучити працівників з України. Знавці розповідають, що в західних регіонах хедхантери вербують співробітників зі шкільної лави.

«З 2013 року Польща веде активну імміграційну політику, націлену на те, щоб залучати якомога більше робочої сили з найближчих країн. Польща спростила процедуру працевлаштування, а також створила пенсійну систему для іноземців. Тепер всі приїжджі фахівці можуть отримувати пенсію в цій країні з гарантією виплат. Все робиться для того, щоб переконати людей залишитися в Польщі назавжди, перевезти свої родини і як наслідок —розвивати економіку країни. Поляки зацікавлені в тому, щоб гроші осідали в їх країні. В цьому криється черговий ризик для України», — зазначив керівник департаменту підбору агроспеціалістов в Smart Solutions Антон Срібний.

За даними дослідження (опубліковані в жовтні) Національного банку Польщі, основним мотивом міграції українців все ще залишається розрив в оплаті праці, але набагато менш важливим, ніж в 2014-2016 роках, є відсутність роботи в Україні. Профіль людей, які приїжджають до Польщі, швидко змінюється в порівнянні з першими роками міграції. На польському ринку праці все частіше можна зустріти людей з центральної і східної України з середніх і великих міст. Рішення про міграцію приймають також молоді люди без попереднього досвіду поїздки на роботу в Польщу. Як пояснюють самі поляки, це пов'язано з привабливістю польського ринку праці, а також зростаючим значенням міграційних мереж в Польщі і активністю агентств зайнятості.

Кадрові проблеми в АПК

В Україні, зрозуміло, немає чіткої статистики про те, скільки працівників агросфери виїхало працювати за кордон. За даними Національного Банку Польщі, частка українських трудових мігрантів, зайнятих в АПК, за останні роки скоротилася, проте становить 17%.

Структура зайнятості українських трудових мігрантів в Польщі,% (за даними Національного Банку Польщі)

Рік	2015	2016	2017
Сільське господарство	35	25	17
Промисловість	12	13	14
Будівництво	14	13	13
Сфера обслуговування	39	48	57

Згідно з дослідженням групи «Рейтинг» (лютий 2018 р 400 респондентів з 4 міст в Західній Україні) 34% опитаних працювали в Польщі на сільськогосподарських роботах.

За даними рекрутингових сайтів, в Польщі зарплати приїжджих співробітників аграрних спеціальностей складають 2,2-3,5 тис. Злотих (або 13,7-21,8 тис. грн.) на місяць. Погодинна оплата коливається в межах 10-14 злотих (або 62-87 грн.). Для порівняння, за даними сайту АгроРобота зарплата працівників АПК в розрізі професій виглядає так:

Професія	Зарплата станом на жовтень 2019, грн
Ветеринар	10125
Тваринник	11133
Тракторист	13200
Трейдер	15840
Логіст	16900
Інженер-механізатор	18800
Інженер-технолог	18800
Водій	20700
Агроном	23220
Зоотехнік	25000
Головний агроном	26600

Сьогодні складно знайти компанію, в якій хтось із співробітників не поїхав би працювати за кордоном.

«Група «АГРОТРЕЙД», як і інші холдинги, стикається з трудовою міграцією. Відсоток відтоку людей за кордон відчутний, але не критичний: за останній рік виїхало не більше 2% співробітників. В основному це інженери, водії, слюсарі, електрики. Так, робітники на вагу золота зараз, і втрачати їх дуже неприємно, навіть ці 2%. Але особливо цінні для нас співробітники залишаються в компанії», — прокоментувала директор по персоналу Групи «АГРОТРЕЙД» Юлія Єфімова.

Читати за темою: вакансії компанії Агротрейд

В перспективі

Деякі фахівці говорять про те, що пік трудової міграції минув. Мовляв, все, хто хотів попрацювати за кордоном, вже спробували. Ті, хто не один раз виїжджав працювати за кордоном, розповідають, що в деяких країнах, наприклад в Чехії, останні два роки змінилося ставлення до українських трудових мігрантів в гіршу сторону. Крім того, в цій країні зараз не піднімають зарплати.

Проте, нехай і з меншою силою, але відтік працівників триває, і інші експерти передрікають в найближчі роки загострення дефіциту кваліфікованих кадрів. Зрозуміло, окремі компанії самотужки не зможуть зупинити цей процес. Необхідна державна політика, спрямована на вирішення проблем села, збільшення доходів жителів сільської місцевості.