Нотатки агронома про навчання та першу роботу в агро

Ще один читач відгукнувся на пропозицію AgroRobota.com.ua і вирішив поділитися своєю історією про навчання, працю в агро та перші здобутки. Про гордість результатами роботи на сімейному підприємстві та як доля може сама обрати професію розповів Богдан Мозговий.

Чому я обрав Агро? Іноді здається, що сама доля обрала за мене професію. Адже всі члени моєї сім'ї працювали в сільському господарстві. З 5 років дід часто брав мене з собою на роботу. Так я зрозумів, чим буду займатися в майбутньому. А років у 6-7 я вже знав майже всі марки техніки: тоді мало було імпортних сільгоспмашин, а вітчизняні, які були в плачевному стані, з легкістю відрізняв. Вся моя юність проходила у полі, але я не міг уявити, що цей досвід відкриє нові можливості та перспективи. 

Вакансії агрономів

Коли я вступав у НУБіП України, не хвилини не сумнівався у своєму виборі. 4 роки навчання пролетіли дуже швидко. Багато цікавих моментів з університетських стін запам'яталися на все життя. На парах доводилося навіть іноді підучувати викладачів або дискутувати з ними. Практика на базах університету незабутня: я і з сапою працював, і мав змогу керувати сільгосптехнікою. Пам’ятаю кумедну історію, коли на першому курсі сіяли в полі траву, нам дали можливість працювати на сівалці. Засіяли аж 3 га, але директор махнув рукою, сказав, що нічого не зійде і поїхав, а ми залишилися довго прати одяг від пилу та бруду.

Читати також: АгроАбітурієнт: Чому випускники НУБіП України затребувані на ринку праці

Я був активним студентом і брав участь у різноманітних заходах і конкурсах, був заступником голови студентської ради. Найбільше запам'яталася поїздка в Париж: вдень відвідували виставку SIMA, а ввечері мали змогу гуляти містом.

На ІІ курсі проходив стажування в міжнародній компанії «Сингента». Зазначу, що там дуже дружній колектив і всі допомагають один одному. Але, чесно кажучи, досліди — трохи не моє. Мені треба в поля, ближче до техніки. А ось кому подобаються досліди, то ця робота відкриває непогані перспективи, дає високу заробітну плату. Це дійсно чудовий досвід у моєму житті.

Зі ж ініціативи я почав поєднувати навчання і роботу на сімейному підприємстві. Найбільше подобається, коли зі шнека висипається свіжозмелене зерно. Тоді аж гордість бере, що ти сам його виростив. Ми маємо небагато землі, але намагаємося максимально продуктивно працювати. Вирощуємо кукурудзу, соняшник, пшеницю, ячмінь, овес, а в цьому році і гречку. Я в нашому маленькому господарстві виконую різні функції: агронома, інженера, механіка, тракториста, комбайнера, шофера, іноді навіть зварювальника.

Читати також: Професія: які дива можуть творити агрономи?

Працювати у власному господарстві мені подобається більше. Хоча наша держава не підтримує нас і хоче, щоб віддали землю холдингам, які отримують мільярдні дотації і заключили договори на оренду на 15-25 років. А ще тема тваринництва дуже цікава. Викладачі казали, що немає рослинництва без тварини, а я вважаю що поштовхом для розвитку цих галузей є тільки підтримка тваринництва державою.

Вважаю, що робота в агро — дуже тяжкий труд. І треба бути фанатом своєї справи. Адже заробити мільйони за рік-два не вийде.

Якщо ви хотіли б поділитися своєю історією про практику, стажування або роботу в аграрній сфері як в Україні, так і за кордоном — пишіть нам на пошту: agrorobota@latifundistmedia.com. Ми будемо раді поділитися вашою історією!