Чому у аграріїв кадровий голод при 30 тис. випускників на рік

Щорічно випускається достатня кількість нових фахівців, але більшість з них не ті люди, які потрібні агробізнесу. Такої думки дотримується «Ділова столиця».

Якщо подивитися на статистику, ще в 2017 році на 10 вакансій доводилося 50 безробітних, в 2018-м — чотири, а в цьому році вже всього три працівника на кожні 10 вакансій.

Виїзд за кордон сильно скоротив чисельність безробітних в Україні і в багатьох регіонах породив гострий дефіцит робочих рук. Слідство цих змін полягає в тому, що при пошуку роботи кандидати стають більш вимогливими до умов праці, питань медичного страхування, пільг тощо.

17 аграрних університетів, три агроінститута, дві агроакадемії, 86 агроколеджів і технікумів навчають зараз близько 153 тис. студентів. З них 90 тис. чоловік — за рахунок бюджету. Щороку в розпорядженні АПК — 30 тис. випускників. А це, за оцінками експертів, на 20 тис. більше, ніж здатна прийняти галузь, заради якої намагається система освіти.

Парадокс, але одночасно в країні утворився гострий дефіцит кваліфікованих кадрів робочих спеціальностей. При цьому досвідчені працівники не володіють новими знаннями в агротехнології. Ті, кому за 40, а це кістяк галузі, важко піддаються навчанню сучасним практикам.

Читати за темою: Агропрофесіі: тренди сьогодення з проекцією в майбутнє

jonh-deer-agrorobota1.JPG (152 KB)

Сьогодні у агрокомпаній виникають труднощі в забезпеченні співробітниками виробничих професій: механізаторів, тваринників, водіїв і комірників. Почасти це пов'язано з тим, що істотно зросли вимоги до представників цих професій.

Наприклад, далеко не кожен тракторист може влаштуватися на роботу в сучасний агрохолдинг. Адже молодь, яка вчиться в професійно-технічному училищі або навіть вузі, найчастіше навчається на базі старих МТЗ. І такий фахівець абсолютно не готовий для роботи, наприклад, на техніці Fendt або John Deere. Йому необхідна адаптація і перенавчання. І тільки через три-чотири місяці такий працівник зможе працювати ефективно.

За темою: вакансії на роботу з John Deere

john-deer-agrorobota.JPG (160 KB)

Тож поки що освіта, яка фінансується державою відстає від потреб ринку, великим агровиробникам доводиться інвестувати в аграрну освіту і в кадрову політику нарівні з землею і насіннєвим фондом.

Видання «ВД» опублікував рейтинг компаній «ТОП-20 роботодавців України». У рейтинг увійшли також 5 компаній-представників агросектору.

«Бралися до уваги особливості HR-стратегії і HR-політики компанії. Використовувалися відомості з різних відкритих джерел, в тому числі офіційна інформація компаній, відомості на сайтах з працевлаштування, повідомлення ЗМІ, думки галузевих експертів, відгуки працівників і здобувачів на форумах в соціальних мережах. Складаючи ТОП-20, ми хотіли підкреслити досягнуті позитивні результати. Тому представляємо кращих роботодавців України», — відзначили укладачі рейтингу.

Читати за темою: В ТОП кращих роботодавців України увійшли 5 компаній агросектору

Зараз, коли готується до відкриття ринок землі, Україна знаходиться в унікальній ситуації: є величезна кількість дрібних власників ділянок сільгоспземель і практично кожен при бажанні може спробувати себе в ролі фермера. Тут виникає несподівана паралель з IT-індустрією — сьогоднішнім світовим лідером по прибутковості бізнесу.

У США, Європі, Ізраїлі, в інших світових центрах розвитку комп'ютерних технологій буквально культивується культура стартапів. Держава і приватні венчурні фонди всіляко стимулюють молодих людей не просто висувати технологічні ідеї, а й створювати невеликі компанії для їх втілення — стартапи.

Однак закони економіки невблаганні: стає прибутковим один стартап з десяти. Ще менше тих, хто згодом перетворюється в стабільну і велику IT-компанію, — їх кількість навіть в США обчислюється парою-трійкою десятків на рік на всю країну. Решта банкрутують.

harveast-in-agro-work.jpg (113 KB)

Але люди-то нікуди не діваються. І якщо поцікавитися, чим зазвичай далі займаються засновники провалилися стартапів, то ми виявимо, що більшість з них дуже гідно працевлаштовані в найбільших IT-корпорації, займають там далеко не останні місця.

Так працює принцип «за одного битого двох небитих дають». Немає принципової різниці, чи створив людина IT-стартап в передмісті Сан-Франциско або невелику ферму на Житомирщині: все одно за рік роботи він отримав більше практичного досвіду, ніж за п'ять років навчання у вузі або роботи за наймом у своїй сфері діяльності. Та й сам цей досвід у багато разів більше різноманітний, ніж той, який може отримати студент або найманий працівник.

Це якраз те, що Україна може собі зараз дозволити — дати людям можливість вчитися сільськогосподарському справі на власному досвіді, експериментувати, намагатися застосовувати нові аграрні технології. Хоча, звичайно, і для власних фермерських спроб людині потрібно мати мінімальне сільськогосподарську освіту, інакше результат в будь-якому випадку буде визначений.

Нові вакансії

Агрейн, Київ
Договірна
Зернова База України, Бердичів
Договірна
Киссон, ТД, Запоріжжя
Договірна
Агросфера, Київ
Договірна