Робота на елеваторі: про головне від спеціалістів зерносховищ

Колеги з Elevatorist.com поділилися історіями працівників зерносховищ, які вже мають великий досвід роботи в елеваторній сфері та розповіли, як прийшли у свої професії, і як розвивалася їхня кар'єра.

Читати також: Путь на элеваторе: истории четырех специалистов зернохранилищ

Оператор зерносушарки Олег Лебідь

Олег Лебідь працює на сушильному устаткуванні найбільшого елеватора в Європі — «Агротермінал Констракшин» компанії UkrLandFarming. Елеватор майже на 500 тис. т зберігання потребує значної віддачі від кожного співробітника, а тим більше, —  від сушильних майстрів. Олег успішно витримує велику відповідальність і добре робить свою роботу, — настільки добре, що його запрошують навчати інших співробітників. А між роботою і консультаціями вчиться сам, — взимку отримає диплом про вищу технічну освіту.

15 років тому майбутній зерносушильник прийшов з армії і не зовсім знав, що хоче робити далі. Спочатку вступив до Донецького інституту внутрішніх справ, але кинув, — не сподобалося. Випадок привів Олега на «Степановський елеватор», тоді ще компанії «Райз», на посаду охоронця.

Тоді елеваторі був в процесі будівництва і коли закінчили монтаж обладнання, Олегу запропонували стати оператором зерносушарки. Він погодився і поїхав на курси в Харківський національний технічний інститут сільського господарства ім. Петра Василенка. Майбутній фахівець швидко вдався у суть роботи, тому що ще до армії Олег закінчив технікум харчової промисловості за напрямом «Контрольно-вимірювальні прилади».

«Я розумів, як працює зерносушарка: принцип дії, саму технологічну схему, — мені це було не важко», — згадує Олег Лебідь.

Але на практиці не обійшлося без проблем: на елеваторі встановили зерносушарки MEYER, і як з ними працювати ніхто не знав.  

«Труднощі були в тому, що меню зерносушарки було англійською, доводилося працювати зі словником. Перший рік було важко, адже оператор повинен своєчасно реагувати, якщо сушарка сигналізує про якісь аварійні ситуації, щоб не переривати процес сушіння. Зараз-то ми вже все вивчили, працюємо без словників», — розповів Олег Лебідь.

Зерносушарка MEYER американської фірми Brock була чи не єдиною в Україні на той час. Інформації про неї не вистачало, і щоб розібратися з деякими з технічними моментами, Олег навіть звернувся у компанію Brock.

«Довелося писати лист, і не дистриб’ютору, а безпосередньо виробнику в США. Хоч електронна пошта тоді і була, але я відправляв лист поштою. Спочатку написав російською мовою, знайомий перекладач переклав на англійську, — і відправив. Відповідь прийшла електронною поштою на адресу підприємства, що питав, — розповіли», — поділився дивовижною історією Олег Лебідь.

Бажання дійти до суті кожного нюансу в своїй професії змушує Олега постійно займатися самоосвітою. При цьому він не скупиться, а ділиться знаннями з іншими. Постійно навчає тонкощам роботи своїх колег по елеватору.  А у 2018 і 2019 роках фахівця запрошували навіть в ХНТУСГ вести курси для зерносушильників. Звуть його і на інші елеватори: Олег навчав операторів сушильного обладнання на підприємствах Сумської та Чернігівської області.

Але зупинятися на досягнутому він не збирається. Зараз знову в ролі студента і на цей раз закінчує Сумський аграрний університет за спеціальністю інженер-енергетик. 

Начальник ВТЛ на лінійному елеваторі Світлана Коваленко

Від зерносушарок перейдемо до наступної ланки зерносховищ — виробничої лабораторії. Наша героїня Світлана Коваленко вже 16 років керує ПТЛ «Вовчанського комбінату хлібопродуктів», що в Харківській області.

Майбутня керівник навчалася в Одеській національній академії харчових технологій. Світлана Коваленко розповіла, що професію обирала усвідомлено: «завжди подобалося виробництво».

Відразу після закінчення навчання Світлані вдалося попрацювати у молочній промисловості, теж на посади лаборанта. Але в 2002 році вона перейшла на елеватор. Робота виявилася дуже цікавою через різноманітність культур.

«Було цікаво. Мені взагалі подобається це все нове. Молоко є молоко, — молоко-сметана. Весь час одне і те ж. А в лабораторії елеватора стільки всього: пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, соя, просо», — розповіла Світлана Коваленко.

Світлана Коваленко каже, що на початку роботи на елеваторі її багато чому навчили більш досвідчені колеги. Ділилися не тільки правилам проведення аналізів, а й допомагали розвивати в собі якості, необхідні лаборантам зерносховища, — вимогливість, дисципліну, відповідальність.

Вакансії на елеваторі

Майбутній керівник лабораторії швидко вчилася, і через два сезони отримала свою нинішню посаду.

«Я прийшла в якості техніка-лаборанта, потім мене призначили старшим техніком-лаборантом. А через 2 роки, коли вже накопичився досвід роботи з зерном, стала начальником лабораторії», — згадує фахівець.

Уже 16 років Світлана Коваленко керує зерновою лабораторією. Робота кожного лаборанта дуже відповідальна, — щодня в ВТЛ лінійного елеватора контролюють і перевіряють, щоб на виході отримати заявлену якість продукції.

«Зерно треба зберегти, постійно за ним стежити: спостерігати за режимом зберігання, за тим, щоб відповідало контрактним показниками, не зіпсувалося. Потрібно вчасно на всі процеси реагувати. Продукція дорога, тому підводити просто не можна. Все повинно бути на рівні», — додала Світлана.

То ж бажаємо керівнику і всім співробітникам ВТЛ «Вовчанського КХП» успіхів у роботі!