Професія: інженер з сервісного обслуговування сільгосптехніки

У розпал сезону цінується кожна хвилина, а тому сільгосптехніка повинна мати мінімум простоїв. Перед тим, як придбати новенький трактор чи комбайн, аграрій обов’язково поцікавиться його технічним обслуговуванням. Запорукою надійного сервісу є команда професійних інженерів, які завжди готові прийти на допомогу й налаштувати чи усунути будь-які неполадки.

AgroRobota.com.ua розкаже, які посадові обов'язки мають і скiльки заробляють фахівці з обслуговування сільгосптехніки, а також чому «сервісникам» необхідно постійно підвищувати свою компетенцію.

Хто такі сервісні інженери

Інженер-механік сільськогосподарської техніки — це фахівець, який застосовує знання для конструювання, проектування, моделювання та експлуатації машин, апаратів та технічного обладнання в різних галузях сільського господарства та технічного виробництва.

Ці спеціалісти володіють знаннями у сфері розробки та модернізації технологічних процесів діагностування, обслуговування і ремонту автотранспортних засобів. 

На посаді сервісного інженера фахівець виконує три основні завдання: введення машини в експлуатацію, регламентні роботи, гарантійне обслуговування. Під час виконання першого сервісник налаштовує сільгосптехніку, вчить оператора і пояснює, як діяти в різних можливих ситуаціях. Через деякий час інженер оглядає машину та за необхідності проводить її дефектовку, діагностику чи ремонт. Також сервісний інженер приймає участь у демонстраціях техніки, виставках та інших маркетингових заходах.

«Навчання операторів господарств проводять наприкінці сезону й перед його початком, а також у вигляді інструктажів під час регламентних обслуговувань або кожного разу, коли сервісний інженер працює з клієнтом на полі чи в майстерні. Щоразу він наголошує на різних нюансах експлуатації: мовляв, ось ця деталь чи орган уже на межі, а тому, щоб не простоювати в розпал робіт, замініть її зараз чи зарезервуйте, або звертає увагу на те, що через такий-то час має бути виконана певна процедура», — зазначають у сервісній службі компанії Pöttinger.

Керівник сервісної служби Анатолій Нагірняк Pöttinger поділився, що один сервісний інженер у закріпленому регіоні може обслуговувати до 170 машин. Це можливо завдяки правильній організації роботи. Між іншим, сервісний інженер справляється з поставленими задачами швидко, бо в спеціальному автомобілі має необхідні інструменти і навіть зварювальний апарат.

Серед кваліфікаційних вимог до інженера сервісного обслуговування сільгосптехніки — середня або вища технічна освіта та досвід практичної роботи з технічного обслуговування й ремонту транспортних засобів. Але роботодавці висувають свої вимоги, які дещо співпадають з вищезазначеними. Так, сервісні центри запрошують на роботу інженерів, які повинні мати технічну освіту (бажано механізація с/г), досвід роботи у сфері з надання послуг з сервісного обслуговування спеціалізованої та сільгосптехніки, знання механічних, електричних та гідравлічних систем, а також бути клієнтоорієнтованим спеціалістом. 

«Дефіциту кадрів ми не спостерігаємо. Є претензії до їхньої якості. На ринку України є вузькоспеціалізовані фахівці, але їх не так багато і, скажімо так, вони працюють стабільно на своєму місці роботи та не хочуть його міняти. Не кожен наважується радикально змінити місце проживання», — поділився головний інженер LNZ Group Іван Левченко.

Скільки заробляють

Зарплатня сервісних інженерів складається з окладу та додаткового % від виконаних робіт. На сайті AgroRobota.com.ua зарплата цих спеціалістів стартує від 10 тис. грн.

При цьому роботодавці гарантують офіційне працевлаштування та соцпакет, забезпечують спеціалістів сервісними автомобілями й необхідним інструментом, корпоративним зв’язком, комп’ютером, корпоративним одягом. Іноді пропонуються безкоштовні комплексні обіди. 

Не слід забувати, що у «гарячі» сезони, коли техніка може виходити з ладу, робочий час сервісного інженера може бути ненормованим. 

«Заробітні плати по спеціальності інженерія на ринку стартують від 10-15 тис. грн, а зі здобуттям досвіду та кваліфікації можливо отримувати 30-40 тис. грн. Інженеру необхідно мати хорошу базу знань, тому що він повинен оперативно знаходити й усувати поломки в роботі сільськогосподарської техніки. Важливо завжди удосконалювати свої знання не тільки зі своєї спеціальності, а й в агрономії, зоотехніці, знати всі виробничі процеси, щоб рухатись далі», — наголосила старша фахівчиня з пошуку персоналу департаменту управління персоналом МХП Юлія Дуднік.

Вчитися та ще раз вчитися

Професію інженера-механіка можна опанувати у вищих технічних школах, а також університетах. Щоб її освоїти, потрібні знання фізики, математики, механіки та нарисної геометрії. Також необхідно володіти високим рівнем логічного і конструктивного мислення, завзятістю і наполегливістю.

Зазвичай під час навчання майбутні спеціалісти розвивають навички організації роботи підприємств й експлуатації транспортних засобів, а також вчаться застосовувати засоби комп’ютерного діагностування і спеціалізоване програмне обладнання.

Після навчання інженери-механіки можуть працевлаштуватися не лише в сервісних станціях технічного обслуговування, а й стати співробітниками автотранспортних і ремонтних підприємств, конструкторсько-технологічних компаній, інженерних й комерційних центрів транспорту, фірмових центрів автомобільних заводів.

«Я закінчив Луганський аграрний університет за спеціальністю «Механізація сільського господарства» у 2005 році. Звідти запросили працювати на виробництво інженером. Там я отримав перший досвід роботи з іноземною технікою. Згодом перейшов працювати до дилера Join Deere — Agristar. Зараз постійно пропонуємо стажування для випускників інженерного факультету Харківського аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. Щороку беремо 4-6 осіб. Якщо вони проходять стажування, то зараховуємо до штату із зарплатою від 10 000 грн», — розповів провідний інженер Хмельницької філії «Зернопродукт» Олександр Рябоконь.

Деякі ВНЗ, наприкладу СНАУ, проводять навчання для фахівців компаній-постачальників сільгосптехніки.

«Приємно відзначити, що переважна частина персоналу сервісної служби компанії «Юпітер 9 Агросервіс» складають наші випускники. Сьогодні це успішні молоді люди з високим рівнем доходу і перспективами на майбутнє. Щоб до нас захотів прийти мотивований студент з високим показником по вступним випробуванням, він повинен побувати у класі штучного інтелекту, потім перейти у клас робототехніки і з рештою опинитися у класі віртуальної реальності», — зауважив ректор СНАУ Володимир Ладика.

Читати також: Аси техніки: спеціальність «Агроінженерія».

Йти в ногу з часом

На сьогоднішній день, сервісним інженерам необхідно йти в ногу з часом і постійно вдосконалювати свої знання. Адже нині сільгоспмашини оснащені високотехнологічним обладнанням. Техніка, що постійно вдосконалюється, вимагає постійного підвищення кваліфікації кадрів для роботи з нею. 

«Працюємо 24 години 7 днів на тиждень. Наші механіки постійно проходять навчання, вони кваліфікуються по 3 категоріям — А, В, С. Категорія С передбачає, що фахівець найбільш професійно підготовлений і може навчати молоді кадри. Наприкінці кожного року кожен механік проходить атестацію, підтверджуючи або підвищуючи свою кваліфікацію», — розказав керівник підрозділу сервісу відділу сільськогосподарської техніки «Цеппелін-Україна» Валерій Загура.

 

Але спеціалісти ринку сільгосптехніки готові ознайомлювати з особливостями налаштування та експлуатації певних моделей сільгосптехніки та відпрацювати практичні навички з обслуговування, пошуку та усунення несправностей. Тому агрокомпанії організовуються теоретичні і практичні навчання для підвищення професійного рівня сервісу й в майстернях проходять тренінги для сервісних інженерів від компаній-дилерів техніки.

«Для того, щоб отримати допуски до обслуговування і ремонту техніки, сервісний спеціаліст проходить курс навчання і здає залік. Якби хтось не отримав цей допуск, то йому б довелося шукати нове місце роботи або ми його б перевели на інший напрям. Але наразі цього не станеться, бо всі наші хлопці успішно здали залік. Можливо, це зумовлено тим, що під час навчання були невеликі групи — по 3 особи. Тобто дуже детально проходили всі нюанси, засвоювати інформацію було простіше, адже масовості не було, з кожним працювали персонально. Крім наших інженерів навчання ще проходили спеціалісти різних дилерів та компаній. Але деякі з тих, хто вже протягом кількох років працює «сервісником», не показали таких результатів, як наші працівники», — розповів головний інженер LNZ Group Іван Левченко.

Читати також: Власна сервісна служба — запорука успішного сезону

Професія сервісного інженера, як і будь-яка інша, має свої плюси і мінуси. Серед переваг — достойна заробітна плата, затребуваність, доступність навчання. Недоліки — велика відповідальність, ризик травм і захворювань, ненормований графік у «гарячий сезон». Радимо зважити всі «за» і «проти» та обрати роботу за покликом серця.

© Юлія Ніколенко, 2020, AgroRobota.com.ua