Як змінився український ринок праці за останній рік
Рік тому, 20 травня Володимир Зеленський офіційно набув повноважень президента України. AgroRobota.com.ua дізнавалася, як змінився ринок праці протягом цього періоду, чи коливалися його ключові показники в агросфері та які кадрові призначення вплинули на АПК України.
Що відбувалося на ринку праці за рік президентства Володимира Зеленського
В цілому за 2019-2020 рік до початку карантину більшість показників на ринку праці покращилися: знизився рівень безробіття, зріс попит на робочу силу, відбулося підняття середніх зарплат у багатьох сферах, в тому числі й агро.
Загалом за підсумком 2019 р. мало місце покращення ситуації на ринку праці. За даними Державної служби статистики України, кількість зайнятого населення у віці 15-70 років у 2019 р., у порівнянні з 2018 р., зросла на 217 тис. осіб та становила 16,6 млн осіб.
Що сталося з головним трудовим документом країни
Однією з ключових подій цього періоду на ринку праці стали розмови про внесення змін у Трудовий кодекс. Уряд заявив, що Кодекс законів про працю застарів і вже давно не захищає співробітників. Тож 27 грудня 2019 р. Кабмін затвердив законопроєкт «Про працю». Метою таких змін було збалансування робочої сили на ринку, виведення з тіні заробітної плати та прискорення економічного зростання.
Чинний КЗПП ухвалили ще у 1971 р. і він дійсно вже не відповідає реаліям сучасного життя. Новий же закон містив 99 статей. Екс-міністр економіки Тимофій Милованов (на момент затвердження проєкту був чинним міністром) зазначав, що законопроєкт має на меті підвищити офіційну зайнятість та рівень зарплат в Україні.
Готували законопроєкт з вересня 2019 р. До обговорення і внесення пропозицій були залучені галузеві асоціації працівників, представники великого та малого бізнесу, а також профспілкових організацій. Однак, 4 березня 2020 р. законопроєкт про працю №2708 був відкликаний з Верховної Ради.
Найбільш важливі зміни в законі стосувалися порядку звільнення працівника з ініціативи роботодавця. Новий Кодекс пропонував можливість звільняти співробітників, заздалегідь попереджуючи їх або виплачуючи зарплату.
Крім цього, серед ключових рішень законопроекту були:
- у трудових договорах зобов'язали детально розписувати умови праці та всі нюанси, аж до правил віддаленої роботи;
- визначення дистанційної роботи — її можна виконувати вдома або в іншому місці за вибором;
- якщо співробітник піддається цькуванню або іншим проявом приниження, то може подати в суд — і доводити відсутність складу порушення доведеться роботодавцю та інше.
Детально з усіма ініціативами можна ознайомитися в презентації від Мінекономіки.
Ключові показники ринку праці в агросфері
Зарплати
Середня зарплата в агро за підсумком 2019 р. виросла на 21,9% у порівнянні з 2018 р. Про це повідомляє Держстат. Крім того, відзначається зростання зарплат аграріїв в у 2020 р.: середньомісячна зарплата у березні нинішнього року зросла на 14,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 р. Так, у березні 2020 р. працівники АПК отримали в середньому, за даними Держстату, 9 486 грн проти 7 782 грн у березні 2019 р.
Читати також: У березні середня зарплата в сільському господарстві становила 8 947 грн
Крім цього, у 2020 р. виріс показник і мінімальної зарплати в Україні. Так, з 1 січня мінімалка склала 4723 грн. На початку року ця сума дорівнювала $199,4 в еквіваленті за курсом і була вперше вище ніж мінімальна зарплата (також в еквіваленті за курсом долара на початку року) у Росії та Білорусі.
Читати також: Українська мінімалка вперше більша ніж зарплати в Росії та Білорусі
Також згідно даним Держстату жінки в агро отримують меншу зарплату, ніж чоловіки. Зокрема, у 4 кварталі 2019 р. жінки-працівники сільського господарства отримали 78,7% від зарплати чоловіків. Так, Тимофій Милованов виокремив 5 можливих причин, чому зарплатня жінок менше, ніж у чоловіків:
- у компаніях де платять більше, власники або топ-менеджмент надають перевагу чоловікам;
- культура та стереотипи в суспільстві надають перевагу чоловікам при просуванні в кар’єрі;
- жінки більше проводять часу поза ринком праці (робота вдома, діти, тощо) і тому мають менше можливостей на розвиток навичок та кар’єри;
- є посади «типово жіночі» і «типово чоловічі» (останні мають більшу зарплату).
Читати також: В Україні жінки отримують на 22-23% меншу зарплату, ніж чоловіки
Рівень безробіття
За підсумками 2019 р. у найбільша частка зареєстрованих безробітних, які раніше працювали у сільському господарстві, промисловості, а також оптовій і роздрібній торгівлі. При цьому кількість безробітних, які раніше працювали в агро, в структурі безробіття зріс у порівнянні з 2018 р. на 0,1% — у 2019 р. безробітних в агросекторі стало 24,9%.
У розрізі професійних груп зберігається невідповідність навичок реальним запитам з боку роботодавців, особливо серед низькокваліфікованих працівників, що стримує швидкість їх працевлаштування.
У IV кварталі 2019 р. рівень безробіття в Україні склав 8,7%, що на 0,6% менше в порівнянні з 4 кварталом 2018 р. Однак, цей показник в Україні залишається досить високим порівняно з показниками європейських країн.
Читати також: 23% безробітних раніше були зареєстровані в сільському господарстві
Проте, ситуація з безробіттям ускладнилась і введенням карантину. Станом на 4 травня 2020 р. кількість безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, становить 456,8 тис. осіб. Це майже на 148,5 тис. або 48% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року. Так, згідно даним Державної служби зайнятості, з початку дії карантину статус безробітного отримали майже 156 тис. громадян.
Не дивлячись на попит роботодавців на працівників у сільському та лісовому господарстві, це стосується і агросфери. З січня до квітня 2020 р. статус безробітних отримали 1300 агрономів та головних агрономів, а у травні залишилося 550 з них. У січні-квітні 2020 року статус безробітних отримали понад 36 тис. трактористів та трактористів-механізаторів, а станом на 1 травня безробітними залишаються понад 10 тис. осіб.
Також у першому кварталі 2020 р. статус безробітних отримали близько 9 тис. робітників комплексного обслуговування с/г виробництва та робітники з догляду за тваринами, понад 5 тис. осіб залишаються безробітними у травні. Проте було підвищено з 650 грн до 1000 грн мінімальний розмір допомоги по безробіттю на період карантину та протягом 30 днів після його завершення.
Читати також: В Україні на обліку у службі зайнятості 550 агрономів
Створення нових робочих місць
Згідно економіко-аналітичного огляду ринку праці від МРЕТ у 2019 р. підприємства продовжували нарощувати попит на робочу силу і створювати нові робочі місця, але з меншими темпами, ніж в 2018 р. Так, станом на 1 січня 2020 р. кількість вакансій зросла лише на 1% за 2019 р. Аналогічний показник станом на початок 2019 р. у порівнянні з 2018 р. становив 3,5%. При цьому, згідно з даними міністерства, в аграрній сфері значного зростання вакансій у 2019 р. не відбулося.
Проте Уряд україни планує створити нові умови для підвищення зайнятості населення. Так, наразі 216 900 (з них 85 000 у агросекторі) новостворених робочих місць вже профінансовані та не потребують додаткових коштів. Створення робочих місць відбувається через державні та комунальні підприємства, нові умови для бізнесу, державні дотації та субвенції у низці галузей.
Згідно з програмою, українцям запропонують вакансії у 10-ти сферах, зокрема і у розвитку сільського господарства.
«Держава надає як фінансову підтримку безробітним, так і допомагатиме з працевлаштуванням. Разом з іншими міністерствами ми проаналізували ситуацію, в яких секторах є найбільші виклики і в яких галузях реально створити робочі місця. Наше спільне завдання — в постійному режимі працювати над тим, щоб люди мали можливість знайти собі роботу, яка може бути для них тимчасовою на період карантину, або ж і кар'єрою в майбутньому», — прокоментував міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.
Читати також: В Україні презентували план зі створення півмільйона робочих місць
Тіньовий ринок праці в агро
На жаль цей сегмент ринку праці для агро є невтішним. У 2019 р. агросектор став «лідером» з наявності неформальної зайнятості (51,7%). Проте цей показник поступово знижується як в загальному, так і в розрізі аграрної сфери:
- в цілому у 2019 р. рівень неформальної зайнятості в Україні склав 20,9% проти 21,6% у 2018 р.;
- у сфері сільського, лісового та рибного господарства 1463,7 тис. осіб були зайняті неформально у 2019 р. У 2018 р. таких осіб було 1519,2 тис.
Трудова міграція
У 2019 р. кількість українських трудових мігрантів у Польщі оцінили майже в 1 млн осіб. Також у 2019 р. Міністерство соціальної політики України повідомило, що за експертними оцінками на постійній основі за кордоном працює 3,2 млн громадян України, а в окремий період — від 7 до 9 млн осіб.
Крім того, за даними державної служби зайнятості, понад 20 тис. осіб було працевлаштовано за кордоном приватними агентствами у 2019 р. Проте в аналітиці від служби зайнятості зазначають, що серед цих 20 тис. осіб лише 1% працевлаштовано у сфері сільського господарства.
Незважаючи на те, що значна частина мігрантів — це представники робітничих професій, в агрохолдингах України говорять про те, що гостро з проблемою нестачі працівників вони не зіткнулися у 2019-2020 рр.
Начальник управління залучення талантів МХП Маргарита Бобік вважає, що цей сезон трудові мігранти проведуть вдома, поки ситуація нестабільна і кордони закриті.
«Але криза до наступної весни не закінчиться, і люди знову почнуть шукати кращого життя, особливо ті, хто ще за кордоном не був. Хвиля трудової міграції почнеться не раніше, ніж наступного року, а саме навесні 2021 року. На українських підприємствах знову відбуватиметься відтік співробітників, звичайно, якщо до цього часу в країні не зміниться ринок зарплат і то кількість робіт, які слід виконувати за ці суми», — зазначила вона.
Основні кадрові призначення
Однозначно цей розділ відразу можна поділити на два підрозділи: призначення державного масштабу та аграрного.
Щодо державних ключових призначень, то за 2019-2020 рр. відбулося 2 глобальні перестановки кадрів в Уряді. Так, 29 серпня сформувався 20-й Кабінет міністрів України. Проте Уряд діяв впродовж 6 місяців і 4 днів, ставши таким чином найменш тривалим в історії України. 4 березня 2020 р. Верховна Рада відправила Уряд у відставку. Тож 4 березня було сформовано новий Кабінет Міністрів на чолі з Денисем Шмигалем.
«Я не планую міняти жодної людини в країні, який працює справедливо і ефективно», — заявив Володимир Зеленський.
Міністерство аграрної політики і продовольства було реорганізовано шляхом приєднання до Мінекономіки. Нове Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства очолив Тимофій Милованов. Проте в новому уряді з 17 березня його змінив Ігор Петрашко.
2019 р. був врожайним і на кадрові перестановки в агросекторі — змінилося керівництво в таких держкомпаніях, як «Укрзалізниця», Госпродпотребслужба, ДПЗКУ та ін. Зміни в кадровому складі торкнулися українських агрохолдингів і провідних корпорацій світу.
Читати також: ТОП аграрних призначень 2019 року
Так, наприклад, серед вражаючих змін можна відмітити:
- призначення Тетяни Ятченко генеральним директор Graincorp Ukraine;
- Георг фон Нолкен став генеральним директором «Контінентал Фармерз Груп»;
- Андрія Шарана призначили генеральним директором «Бюлер Україна»;
- Олександр Холод став гендиректором «Торнум»;
- генеральным директором Titan Machinery Ukraine був назначений Віталій Гузієватий та інші.
Очікування на наступний рік
Експерти ринку праці дають різні прогнози. Найпопулярніший з них — в умовах загальносвітового поширення захворюваності на коронавірус, ситуація на ринку праці у 2020 р. погіршиться. Безробіття зростатиме через вивільнення робочої сили всередині країни та зниження економічної активності в Україні в умовах обмеження діяльності ряду сфер економіки на період карантину, так і через повернення частини заробітчан. На жаль, загальне погіршення економічної ситуації в Україні у 2020 р. також обмежуватиме можливості роботодавців підвищувати заробітну плату.
Також дистанційний тип роботи стане для всіх вже звичною справою, адже це зручно та вигідно не тільки для робітників, а й для самих роботодавців. Набирає популярність і дистанційне навчання, тому 2020 р. може стати для всіх роком нових знань, тренінгів та освіти.
Проте у 2020-2021 рр. є шанси змінити ситуацію неформальної зайнятості в Україні. Після введення карантину та деякої кризи, офіційно працевлаштовані робітники відчули себе більш захищеними, тому цілком ймовірно, що зросте тенденція на офіційне працевлаштування.
Очікування дійсно можуть бути різними, проте AgroRobota.com.ua впевнена, що аграрний ринок праці в наступнму році тільки покращиться.
© Олена Биховець, 2020, AgroRobota.com.ua
Підпишіться на наші Telegram-канали і не пропустіть свіжі вакансії агробізнесу
Не пропусти останні новини! Підписуйся на наші соціальні мережі.
