Прошу пана до роботи або українці в Польщі

За останні роки Польща стала однією з найбільш привабливих країн для українських мігрантів. Наші земляки їдуть закордон не лише у пошуках кращої долі, а й з бажанням отримувати гідну зарплату та ще й у валюті. У Польщі більшість українських заробітчан займаються важкою фізичною працею, у тому числі у сільському господарстві. То ж спробуємо розібратися, чи вигідно шукати роботу в агросекторі Польщі та чи цінують там професійні кадри з України.

Вакансії в агробізнесі України

Ким робити?

Наші сусіди пропонують безліч вакансій, але треба розуміти головні особливості, з якими можуть зустрітися наші заробітчани. І, не дивлячись на достатньо легкий пошук роботи і варіативність вакансій, треба розуміти що це робота не для міських жителів. Такі роботи зазвичай рекомендують в для тих, хто звик працювати у польових умовах. Адже «тепленькі» місця в офісах заробітчанам отримати важко, із варіантів — склад чи завод.

Робота в польських фермерських господарствах дуже різноманітна і за складністю, і за видами. Всі види діяльності переважно пов'язані з двома основними галузями сільського господарства:

• рослинництво,
• тваринництво.

На сьогоднішній день найбільш затребувані працівники, які зможуть виконувати наступні види робіт.

У галузі рослинництва:

• прополка грядок;
• збір і сортування врожаю (спаржа, лохина, малина, гриби, яблука);
• сортування та чищення цибулі;
• робочі в теплиці.

На тваринницьких фермах:

• доярки;
• ветеринари;
• різноробочі;
• догляд за худобою.

На спеціалізованій фермі з розведення норок, на свинофермі або на птахофабриці зазвичай потрібні працівники для виконання комплексних робіт:

• догляд за тваринами, прибирання території, годування;
• забій і оброблення тушок.

Знайти підходящу для себе роботу в фермерських господарствах можуть і жінки, і чоловіки.

Важливо розуміти, що обов’язки у кожному випадку можуть бути різними, що прописується у трудовому договору.

Ще один важливий момент, який потрібен для розуміння — польські роботодавці не чекають високопрофесійних агрономів чи ветеринарів. Вакансії в основному відкриті для звичайних робочих, яких чекає перспектива збирати полуницю у маленькі корзинки, підвішені на поясі, під палаючим літнім сонцем.

Скільки можна заробити?

Рівень оплати праці найчастіше є основним фактором, через який українці кидають свої домівки і вирушають на заробітки. Проте потрібно розуміти, що даний вид діяльності не зможе принести вам мільйони при мінімум зусиль. На таких заробітках потрібно працювати і працювати багато. А оплата в Польщі на таких робота одна з нижчих — місцеві за такі роботи не беруться. Хоча, визнаємо, таких дохід виглядає цілком пристойно.

Згідно з нашим аналізом ринку праці, прожитковий мінімум в Польщі становить €275. Роботодавці обіцяють українським трудовим мігрантам зарплатню:

• агроном €1342;
• ветеринар €1047;
• тракторист €764;
• трейдер €2369;
• логіст €1474;
• інженер-механік €1711;
• водій €848;
• зоотехнік €948.

Окрім того, багато вакансій пропонується з погодинною оплатою. Тому українці намагаються працювати максимально багато. Звісно, ніхто не працює 24/7, але 12 годин на добу 6 днів на тиждень – це сумні реалії. Якщо працювати в Україні за таким графіком, то можна отримати не набагато менші, або й еквівалентні гроші. Окрім того, в деяких робочих професіях в Польщі та Україні оплата навіть зрівнялась.

А ще не дивуйтесь, що офіційно працевлаштовані українці отримують меншу зарплату, ніж очікують. Адже з неї можуть вираховувати податки, які сплатив роботодавець.

Про саму роботу

Неабияку популярність серед заробітчан мають сезонні роботи. Найчастіше це збір та сортування врожаю, догляд за тваринами (прибирання, випасання чи доїння). Як правило, це робота на невеликих фермерських господарствах.

У Європі вигідно працювати з технікою, бо автопарки сільгосппідприємств значно розвинені. Тому, наприклад, тракторист має можливість професійного росту. Повернувшись в Україну зі знаннями та досвідом роботи з сучасною сільгосптехнікою, матиме можливість влаштуватися у перспективній компанії.

У вакансіях поляків найчастіше зазначається, що для роботи у агросекторі необхідно, щоб найманий працівник мав гарний фізичний стан, був відповідальним і дисциплінованим, виконував поставлені завдання і не мав шкідливих звичок.

Зарплати після податків

У Польщі існують два поняття для визначення заробітної плати робітника — це зарплата брутто і зарплата нетто.

Зарплата брутто у Польщі — це сума заробітної плати без урахування податків.

Зарплата нетто у Польщі — сума, яку працівник отримує після відрахування всіх внесків і податків з зарплати брутто. Фактично, зарплата нетто — це 73% від зарплати брутто. 

Решта — 27% — відходить до казни Польщі.

Відрахування від заробітної плати брутто розподіляють наступним чином:

• пенсійне страхування — 9,76% від зарплати брутто;
• страхування від нещасних випадків — 1,8% від з/п брутто;
• рентне страхування (на випадок пенсії по інвалідності) — 6,5% від з / п брутто;
• страховий внесок до Фонду зайнятості (FP) — 2,45% від з / п брутто;
• страховий внесок до Фонду гарантування виплат працівникам (FGŚP) — 0,1% від з / п брутто.

Важливо: відповідно до польського законодавства, податки повинні платити всі особи (незалежно від того, громадянами якої країни вони є), які отримують дохід на території Польщі.

Витрати на проживання та їжу

Частіше за всього роботодавці у вакансіях пишуть про надання житла на безкоштовній умові. Хоча треба розуміти, що це можуть виявитися зовсім не затишні хостели, а прибудови до свинячої ферми з відсутньою вентиляцією і одним душем на всіх. З кімнатами на 10 осіб та двоповерховими ліжками (дякую, що не матраци). Такі факти, звичайно, не пропишуть у вакансії, але головне розуміти, що для роботодавця головне — відпрацювати сезон з мінімальними витратами.

Існує ще більш комфортабельний варіант оренди будинку чи квартири. Виглядають вони по-різному, залежить від попередніх заробітчан. Зазвичай, за оренду житла роботодавець відраховує певну суму з вашої зарплати. В середньому плата за день становить 10 злотих, що в місяць виходить біля 300 злотих, а це — 70 євро (майже 2 тис. грн). Серед варіантів для проживання — гуртожиток. Це, звичайно, дешевше, ніж квартири, але і потрібно буде згадати студентські часи. 

Звичайно, варто розуміти, що вартість житла відрізняється від регіону і величини населеного пункту, але приблизно орієнтуватися можна на наступні цифри. Найдешевший варіант обійдеться у 37 злотих — майже 9 євро (240 грн), а найдорожчий — 1 826 злотих або 425 євро (11 800 грн).

Щодо харчування, то частіше за всього це лише за ваш рахунок. У деяких випадках запропонують обід. Але такі питання варто з’ясувати до працевлаштування і зафіксувати на папері. 

Жити у Європі

Звісно, з плюсів проживання у Польщі є ціни на їжу, які можуть бути навіть й меншими, ніж в Україні. Наприклад, вартість буханки хліба становить приблизно €0,5, 1 л молока — €0,6, десятка яєць — €1,26. 

Нижче популярний, можна навіть сказати базовий список продуктів і їх середня вартість в країні, такий собі мінімальний стандарт для більшості холодильників.

В загальному такий кошик становить 107 злотих, враховуючи, що більшість продуктів розраховані лише на тиждень. При цьому це 25 євро, що за місяць в сумі — 100 євро (а це майже 3 тис. грн). Тут багато що залежить від ваших кулінарних талантів, пристрастях в їжі і звичок. Кому-то цілком вистачить 300 злотих на місяць на їжу. Хтось витрачає на продукти 600 і більше злотих. Але, якщо спробувати вивести якусь середню константу, то 500 злотих (116 євро) — цілком адекватна місячна сума на харчування в Польщі на одну людину.

А ціна транспорту, медичного сервісу, б’юті-послуг та розваг можуть дуже вдарити по гаманцю. Наприклад, поставити пломбу в одному зубі буде коштувати від €30 в залежності від статусу та місцезнаходження медичного закладу. Чоловіча стрижка у перукарні середнього цінового сегмента — від €6.

Зазвичай, ціни на проїзні у таких випадках не враховують, адже житло знаходиться біля місця роботи. Проте цілком знадобиться знати що і скільки коштує. Так, наприклад, найменший одноразовий білет, розрахований на 20 хвилин дороги обійдеться в 3, 40 злотих (0,8 євро або 22 грн), що важко порівняти з нашими маршрутками в середньому за 5 грн. А максимальний по часу, 72-годинний квиток коштує 42 злотих або 9,78 євро (271 грн). Найдорожчий квиток у міському транспорті обійдеться в 56 злотих (13 євро; 362 грн).

Czy mówi Pan po polsku?

Що потрібно для роботи в Польщі? Czy mówi Pan po polsku? Щоб працювати на посадах з високою заробітною платою, передусім необхідно знати мову, а також підтвердити свою освіту. Більшість українців працює у Польщі на низькокваліфікованих роботах, де не потрібні особливі навички. 

Кожен охочий може знайти вакансії самостійно в інтернет-мережі, за допомогою агентств чи «сарафанного радіо». Раніше для відкриття робочої візи у Польщі на 6 місяців необхідно було отримати запрошення від роботодавця. Наразі безвізовий режим з ЄС передбачає в'їзд у Польщу за біометричним паспортом і легальну роботу протягом 3 місяців. Переїзд також не становить жодної проблеми. Мабуть вже з кожного обласного центру України до Польщі курсують забиті мікроавтобуси, проїзд в яких буде коштувати дешевше, ніж переліт.

Які перспективи?

Якщо працівник зарекомендує себе, то може отримати пропозицію продовжити співпрацю. Після цього буде необхідно отримати довідку про постійне місце проживання. Саме тоді відкриються перспективи для працевлаштування у міжнародних компаніях. Як показує досвід, пропрацювавши довший термін у Польщі, мігранти починають відкривати нові кордони та країни, де пропонуються більші зарплати. А якщо хтось вирішить залишитися, то може планувати вікенди у Європі. Та чи буде на це час?

«Хочу додому»!

Де б гарно не було, але завжди хочеться додому. Виїжджаючи на заробітки, українці залишають вдома свої сім’ї. І яка б висока зарплатня та чудові умови не були у Польщі, але обов’язково настане той момент, коли захочеться додому, де чекають теплі обійми та сімейний затишок.

Також українці часто стикаються з звинуваченнями «понаїхали», коли корінні мешканці не соромляться сказати про те, що заробітчани приїхали зайняти їх робочі місця. До того ж у українцю заплатять менше, ніж поляку за однакову роботу, що змусить задуматися над меншовартістю. Тож хоча люди масово виїжджають на заробітки, але й багато українців повертається додому працювати на свої землі.

Чому ж люди повертаються, якщо там добре?

Безвіз відкрили, правила спростили, але все одно лише мала кількість людей дійсно задоволена такими заробітками, а більшість повертаються додому розчаровані. Чому ж так, якщо там обіцяють швидкий і гарний заробіток, а деякі агентства ще й усі умови для проживання?

Найголовніша причина — це невиправдано завищені очікування від зарплат. Більшість очікують на зарплатню у тисячу доларів, а отримують рабську працю, яку в принципі можна отримати і в Україну. Ті, хто їдуть вперше, не завжди розуміють, що графік у 6 днів по 12 годин — це важко і, навіть, іноді того не варте, якщо пам’ятати про ймовірні проблеми зі здоров'ям.

За іншою причиною ховається моральна неготовність до переїзду. Відсутність знання мови, нерозуміння ризиків та жосткі порядки на роботі не можуть пройти безслідно.

А ще підготовка документів, витрати на оформлення та дорогу. Проте це дрібниці, порівняючи з деякими схемами обману від посередників чи агентств. Часто так буває, що людина отримує запрошення, витрачає гроші, а йому в дорозі чи вже на місці кажуть, що ця вакансія закрита. Залишається тільки вибирати: їхати назад чи погоджуватися на існуючі варіанти.  

Усі дані актуальні станом на кінець 2019 року. Ціни, зарплати та розрахунки взяті з офіційних джерел.

За темою: Вдома краще? від Latifundist.com

Незважаючи на те, що темпи трудової міграції дещо знизилися, проблема відтоку кадрів не стає менш болючою для всіх галузей, в тому числі аграрної. У минулому році обсяг грошових переказів українських трудових мігрантів з Європи дорівнював грошового обсягу, отриманого за експорт агропродукції в ЄС. Про те, як учасники ринку вирішують свої кадрові завдання і чому деякі українці, попрацювавши за кордоном, не поспішають туди повертатися, читайте в проекті «Вдома краще». Історії «агрозаробітчан», які повернулися додому, з перших вуст.