Професія: фахівець із селекції та генетики сільгоспкультур

Всі вже чули про квадратні кавуни, полуницю-помідор, фіолетову картоплю та інші дива рослинного світу. Це справа рук фахівців із селекції та генетики. Перші представники цієї професії не мали жодних знань з генетики, але їм вдавалося відкривати нові сорти рослин і дати поштовх для розвитку науки. А наразі послідовники Мічуріна та Вавилова майже не розлучаються з мікроскопом і більшість свого час проводять у лабораторіях чи дослідницьких полях. 

Тож сьогодні поговоримо про спеціалістів, які виводять нові гібриди та сорти рослин, а також про їх обов’язки і перспективи на українському ринку праці.

zernobobovi.jpg (143 KB)

Хто такі селекціонери

У класифікаторі професій України фахівці із селекції та генетики сільськогосподарських культур мають код 2213.2. Основними вимогами до цих спеціалістів є повна вища освіта відповідного напряму підготовки без вимог до стажу роботи. На практиці ці спеціалісти повинні бути підкованими у ряді наук: загальна, молекулярна, спеціальна генетика, агротехніка, генна інженерія, біотехнологія, право, економіка.

«Всі ми аграрії трохи селекціонери, адже відбираємо для посіву краще насіння із відповідними ознаками. В мене навіть є насіння кукурудзи, яке привіз Христофор Колумб. Селекціонер — це свого роду діджей, який міксує певні характеристики культур в одному сорті», — поділився селекціонер та фермер Михайло Нагорняк.

Читати також: Михайло Нагорняк: США і Китай ставлять за мету популяризувати фіолетову кукурудзу

nagornyak.jpg (274 KB)

Серед особистих якостей селекціонерів слід виокремити уважність, аналітичний розум, терплячість і посидючість, працездатність, бажання експериментувати, володіння іноземними мовами (для вивчення наукової зарубіжної літератури), уміння користуватися сучасним лабораторним обладнанням. 

«Селекціонера, як і вовка, ноги годують, бо йому окрім роботи головою потрібно ще й добряче побігати, оглянути, проконтролювати, оцінити усі ділянки, проаналізувати отримані дані і знову йти оглядати. Тож світла голова та міцні ноги — ознака гарного селекціонера», — розповів  селекціонер, власник компанії «Флора» Віктор Бурлов.

Читати також: Віктор Бурлов: Імпортне насіння — це майже як наркотрафік

podsolnyx.jpg (215 KB)

Посадові обов'язки

Перелік основних завдань та посадових обов'язків генетика-селекціонера:

  • прогнозує напрями і результати селекції сільгоспкультур, складає плани, програми селекційної роботи;
  • розробляє для конкретних ґрунтово-кліматичних умов модель сорту і найважливіші її показники;
  • бере участь у розробці планів вирощування насіннєвого матеріалу на різних етапах насінницького процесу та розрахунку площ посівів і обсягу виробництва насіння;
  • прогнозує в умовах конкретних регіонів ринки збуту насіння, сортів та гібридів;
  • організовує та веде селекційну роботу з різними видами рослин, проводить роботу із сортозаміни і сортооновлення, забезпечує впровадження нових сортів і гібридів сільгоспкультур у виробництво; 
  • здійснює контроль у польових, лабораторних та комірних умовах за вирощуванням, збиранням, очищенням, зберіганням селекційного та насіннєвого матеріалу; 
  • аналізує гібриди та проводить добори, веде селекційну документацію, здійснює статистичну обробку даних, складає звіти;
  • аналізує результати випробування сортів і гібридів сільгоспкультур на сортодільницях та сортостанціях. 
  • бере участь у організації виробництва насіння високих репродукцій у науково-дослідних установах, насінницьких господарствах, сільськогосподарських підприємствах;
  • організовує і проводить сівбу сільгоспкультур у різних ланках селекційного і насінницького процесу, догляд за посівами, гібридизацію, фенологічні спостереження, біометричні виміри, аналіз структури врожаю; 
  • бере участь в атестації і раціоналізації робочих місць, підвищення кваліфікації кадрів;
  • дотримується правил і норм охорони праці, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

Читати також: Професія: які дива можуть творити агрономи?

agronom.JPG (374 KB)

Скільки заробляють

Заробітні плати селекціонерів відрізняються і залежать від типу підприємства та професійного досвіду фахівців. Згідно з нашим аналізом ринку праці, середня заробітна плата генетиків-селекціонерів — 30 тис. грн. Потрібно розуміти, що молодий фахівець, який починає свою кар’єру у науковому закладі, отримує мінімальну зарплату — 5000 грн. Заробітна плата селекціонера-початківця у приватній компанії буде стартувати від 10 тис. грн.

Варто пам’ятати, що ці фахівці отримують доплати за участь у наукових дослідженнях. А ще селекціонерам нараховуються роялті за використання створених ними сортів чи гібридів.

«Більшість українських селекціонерів наразі це штатні співробітники державних наукових установ, які не зацікавлені у кінцевому результаті. Вони не отримають з того нічого, тому ентузіазму особливого не проявляють. Ті співробітники сидять, отримують свої виплати з безробіття, яку в нас гучно величають зарплатнею, і перспектив своєї роботи не вбачають. Власне, саме через те я і вирішив йти своїм шляхом та працювати як приватний підприємець, а не державний селекціонер», — заявив селекціонер Віктор Бурлов.

Читати також: Хто з генами на «ти»: про селекціонерів та генетиків

kykyrydza_1.jpg (154 KB)

Вчитися та ще раз вчитися

Щоб стати селекціонером необхідна вища освіта. Ці фахівці навчаються за напрямом «Агрономія» спеціальність «Селекція і генетика сільськогосподарських культур».

ВНЗ пропонують отримати спеціальність селекціонера на базі бакалаврату «Агрономія» (1,5 роки). 

Вартість здобуття ОС «Магістра» на базі ОС «Бакалавр» (денна форма) за спеціальністю «Селекція і генетика сільськогосподарських культур» у НУБІП України становить 38040 грн (за весь період навчання). У 2020 р. було подано 15 заяв абітурієнтів. При цьому ліцензійний обсяг станови 16 місць. Тобто загальний конкурс становив 0.94.

Абітурієнтам було необхідно скласти іспит з іноземної мови, а також з комплексу фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін.

Читати також: АгроАбітурієнт: Чому випускники НУБіП України затребувані на ринку праці

selekcioner.jpg (341 KB)

Здобути ступінь ОС «Магістра» за спеціальністю «Селекція і генетика сільськогосподарських культур» у ХНАУ ім. В.В. Докучаєва коштує 18000 грн (за весь період навчання). Але конкурс у цьому ВНЗ дуже великий: було подано 178 заяв, коли ліцензійний обсяг становить всього 10 місць. Загальний конкурс: 17.80. Студенти також складали іспит з іноземної мови, а також фахове випробування. 

Читати також: АгроАбітурієнт: все про вступ та навчання у ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

Після навчання спеціалісти можуть працевлаштуватися у науково-дослідних інститутах та дослідницьких центрах, сортовипробувальних станціях, біологічних лабораторіях, сільгосппідприємствах, приватних фермах і освітніх закладах на посади керівників та завідувачів, менеджерів, консультантів, інспекторів, наукових співробітників, експертів, викладачів.

Фахівця можуть запросити працювати у такі заклади, як НААН та НАН України, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, інспекції Міністерства аграрної політики і продовольства України, навчальні заклади І–ІІ рівня акредитації. 

mikroskop.jpg (146 KB)

Йти в ногу з часом

Селекціонерам доводиться багато працювати не лише у лабораторії та на дослідницькому полі, а й над собою. Необхідно постійно підвищувати професійні знання, набиратися нового досвіду, штудіювати наукову літературу. Адже аграрна сфера дуже швидко розвивається і представники цього фаху повинні йти в ногу з часом. Щоб задовольняти вимогу сучасності, фахівцям із селекції та генетики потрібно вдосконалювати методи роботи, вивчати та відпрацювати сучасні технології, освоювати специфічну техніку та лабораторне обладнання, поринати у світ профільних вітчизняних та іноземних видань.

«Я закінчив аграрний виш та пройшов стажування з селекції, відвідав багато семінарів, об'їздив центри, які займаються селекцією (Сквирська дослідна станція, Харківський та Дніпровський селекційні центри кукурудзи), де саме і зібрав вихідні форми сортів для селекції, так званий «банк насіння». Також їздив за кордон, де теж зібрав кілька сортів. Загалом маю понад 300 сортів», — пояснив Михайло Нагорняк.

probirka.JPG (314 KB)

Покликання душі

«Селекція за одну мить не робиться. Це роки кропіткої системної цілеспрямованої роботи багатьох поколінь, це конвеєр, на якому перевіряються мільйони рослин на придатність сформувати високий урожай в різні роки. Україна має потужні наукові центри селекції, де самовіддано, творчо та результативно працюють ентузіасти, які, незважаючи на усі негаразди виконують завдання програм наукових досліджень на високому рівні», — зазначає директор Інституту рослинництва ім. В. А. Юр’єва НААН України Віктор Кириченко.

Читати також: Селекція і насінництво в Україні: дефіцит коштів та науковці-ентузіасти

Не слід забувати, що кожна професія має свої переваги та недоліки.

Серед мінусів — багато часу на навчання та самовдосконалення, а також можливі складнощі працевлаштування, бо це вузька спеціалізація. 

Попри це слід пам’ятати, що стати селекціонером зможе людина, яка готова до постійних досліджень та експериментів. І хоча ми щоденно бачимо, як їх робота змінює світ навколо нас, але команда AgroRobota.com.ua впевнена, що найбільші відкриття — попереду.

© Юлія Ніколенко, 2020, AgroRobota.com.ua

Нові вакансії

Оріент Вей, Бровари
Договірна
ТАС Агро, Київ
Договірна
ТАС Агро, Гайворон
Договірна
ТАС Агро, Чернігів
Договірна
ТАС Агро, Богуслав
Договірна
ТАС Агро, Срібне
Договірна