Агропрофесіі: тренди сьогодення з проекцією в майбутнє

Тенденції сучасного життя визначаються динамічними, швидкими та раптовими змінами та вже стосуються кожного на ринку праці. Нестабільність стала вже нормою життя, але її все ще бояться і претенденти, і вже працевлаштовані, і самі роботодавці. Майбутнє — невизначене, але повинні бути сценарії. 

Три глобальних сили, які формують майбутнє не тільки ринку праці, а й усіх сфер життя — це геополітика, демографія та технології. 

Вони взаємопов'язані та мають свій вплив на бізнес: глобалізація ринку праці, мікс поколінь співробітників, діджиталізація та формування нових ролей, форм і характерів робочих стосунків. Світова статистика за даними Ernst & Young говорить про те, що до 2023 року кількість глобально-мобільних співробітників в загальній робочій силі становить 43%, а це +4% в порівнянні з 2017 року. А до 2025 року значне скорочення робочої сили буде відзначатися в США, багатьох країнах Європи, Росії, Китаю, Австралії та Україні. Проте деякі країни відчують позитивну динаміку — Бразилія, Мексика, Єгипет, країни Індонезії, Ісландія. 

Цікаво, що лідером в боротьбі за працівників стали Індія і Непал. За словами Ольги Горбановської, партнера і керівники практики People Advisory Services EY в Україні, питання ускладнюється таким явищем, як «тихі експати».

Експатами або експетріантамі називають працівників, які працюють за кордоном. У сучасному світі експатів від мігрантів, в першу чергу, відрізняє особливість самої роботи. Дуже виражено це явище в IT-сфері, коли співробітник з Києва працює на американську фірму. У сільському господарстві теж існує таке поняття, особливо в філіях великих компаній. Наприклад, поширена практика в міжнародних компаніях, наприклад як BASF або Bayer, коли кар'єрний шлях співробітників складається з роботи в підрозділах, які знаходяться в різних країнах. Але в цей же час, велика частина співробітників шукається безпосередньо в регіонах діяльності підприємства.

«Така тиха міграція впливає на конкурентоспроможність більшості країн. Але, швидше за на щастя, така практика не є поширеною серед аграріїв, адже сфера вимагає безпосереднього перебування на полях», — зазначає Ольга.

Щодо ще одного глобального впливу на бізнес — міксу поколінь співробітників — то статистика затверджує що до 2025 року мілленіали будуть найбільшою група на ринку праці. Це 75% від глобальної структури робочої сили і мають такі характеристики:

• народжені у 1981-2000 роках;
• працюють, щоб «жити повним життям»;
• прагнуть зробити світ кращим;
• звертають увагу на цінності.

Ця група вже ділиться на дві підгрупи — частина з них тільки починають свій робочий шлях, а частина вже керують на підприємствах, і аграрних в тому числі також. Але більш цікавим є показник того, що прогнозований рівень залучення до роботи найстарших поколінь зростає. Прогноз до 2026 року за віком та рівнем залучення виглядає так: 

Але українські реалії за даними Державної служби зайнятості свідчать, що безробітність за віковими групами виглядає так:

• 29% зареєстрованих безробітних були у віці до 35 років;
• 28% — у віці від 35 до 45 років;
• 43% — у віці понад 45 років. 

Паралельно маємо близько 20% аграріїв, як мають досвід в сільському господарстві понад 20 років та 17% — від 11-20 років у аграрному портреті країни. Висновок назріває такий: половина вікової групи 45+ ще шукає роботу, частина цієї групи вже на пенсії і тільки частина українців більше 45 років працюють. 

Читати за темою: Аграрний портрет України

Діджиталізація

Ринок праці майбутнього визначає, що агросфера входить в ТОП-5 галузей, в яких очікується найбільше заміщення персоналу — 60% компаній. До речі, такий же відсоток отримали компанії в логістиці, які безпосередньо стосується аграрної діяльності. Загалом планується, що 400 млн співробітників (15%) буде заміщено в результаті автоматизації до 2030 року. 

Професії, з якими нам більше не жити

В перелік застарілих професій на горизонті 2030 року в агро чи які можуть стосуватися агро потрапили досить звичні та повсякденні для нас спеціальності: бухгалтери, юристи, секретарі, водії та інші.

Бухгалтер.

Звичні для нас бухгалтери вже зараз успішно замінюються спеціальним софтом для базових операцій з аудиту та бухобліку, а спеціалісти впевнені, що програми згодом повністю зможуть замінити людей.

Секретар-референт.

Існуючий на сьогодні софт здатний взяти на себе частину обов’язків секретаря: складання розкладу, планування зустрічей, замовлення квитків і т.д. Єдине на сьогодні відкрите питання — це розробка оптимального рішення для об’єднання максимум функцій.

Логіст-диспетчер.

Транспортна інфраструктура ускладнюється, доставка вантажів стає модульною, вантажопотоки та пасажиропотоки збільшуються, вимоги користувачів до якості та швидкість доставки зростає. З подібними завданнями людині справлятися все важче. Тому людина у цій сфері потрібна тільки для контролю на вищому рівні або у складних ситуаціях. 

Високопрофесійний с/г працівник.

Дрони, роботи та всілякі програми для контролю на полях — це реальність, яка модернізується з кожним днем, що призводить до витіснення людини зі сфери сільськогосподарського виробництва. 

Майбутнє, яке вже тут

Через стрімке зростання населення Землі, до 2050 року воно може збільшитися ще на два мільярди людей, виникає потреба у все більшій кількості продовольства. Щоб людство не зіткнулося з глобальним голодом як у фантастичному фільмі «Інтерстеллар», сільськогосподарської галузі доведеться відповісти на низку серйозних викликів.

Сьогодні мало хто замислюється про майбутнє, і професії сільськогосподарської галузі не дуже популярні, але в подальшому їх престиж буде тільки рости. Фермери почнуть мислити, як інноваційні підприємці: вони будуть застосовувати нові технологічні рішення, які будуть підвищувати ефективність їх господарств.

Приклади завдань у майбутньому:

• Автоматизація та інформатизація сільськогосподарських підприємств, ферм; 
• Експлуатація складної роботизованої сільськогосподарської техніки;
• Проектування та управління складними автоматизованими агрокомплексами;
• Розвиток конкурентоспроможного насінництва та селекційно-племінної роботи;
• Використання альтернативних джерел енергії у процесах сільськогосподарського виробництва;
• Вибудовування системи відносин кадрів, бізнесу і влади в сільському господарстві;
• Проведення досліджень і розробок на стику біотехнологій, інформатики та робототехніки;
• Екологічний моніторинг.

Нові завдання, «захід» деяких професій і діджіталізація для українських агрокомпаній давно не новинка. Так, за словами Ксенії Прожогіної, директора департаменту управління персоналом та комунікацій агрохолдингу «Миронівський Хлібопродукт (МХП)», мета компанії - автоматизувати і оцифрувати всі, що потрібно.

«Люди повинні займатися творчою роботою, мислити, а для облікових і аналітичних функцій є комп'ютер», — зазначила Ксенія.

Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом та комунікацій агрохолдингу «Миронівський Хлібопродукт (МХП)»

Крім появи нових завдань для робітників, з’являться нові професії. Деякі з цих професій для нас зовсім щось нове, а деякі спеціалісти будуть вимушеними професіоналами відразу у декількох сферах.

Прикладом такої синергії є професія агронома-економіста. До речі, за даними Атласу професій, така спеціальність з'явиться до 2020 року. Такий фахівець забезпечує конкурентоспроможність продукції та економічно ефективну роботу сільськогосподарської компанії, підлаштовує роботу підприємства під потреби ринку.

Також відповідає за управління економічними ризиками підприємства. На сьогодні такі фахівці випускаються низкою вишів, але потреба в них перевищує пропозицію на ринку праці.

Спеціаліст агромайбутнього повинен мати системне та екологічне мислення, вміти управляти проектами і працювати в умовах невизначеності, володіти навичками IT, міжгалузевої комунікації й ощадливого виробництва, а також деякі професії потребують знання мов. 

Згідно цього атласу, найкомпетентнішими фахівцями мають бути ГМО-агроном, агроінформатик/агрокібернетик і сіті-фермер. З них тільки ГМО-агроном за прогнозами з’явиться після 2020 року, а агроінформатик з сіті-фермером вже існуючі запити на ринку праці. 

Хто вони такі ці ж сіті-фермери? Сіті-фермер — упорядковує та обслуговує агропромислові господарства на дахах і в будівлях хмарочосів великих міст. Вертикальні ферми — автономні й екологічні конструкції, що дають змогу вирощувати рослини та розводити тварин у межах міста — топ спеціальність найближчого майбутнього. 

Перша комерційна вертикальна ферма з'явилася в Сінгапурі в 2012 році, а нині створення агрохмарочосів планується в Південній Кореї, Китаї, ОАЕ, США, Франції та в інших країнах.

ГМО-агроном займається впровадженням біотехнологічних досягнень і отриманням продуктів із заданими властивостями, а агрокібернетики впроваджують нові технології та займаються інформатизацією й автоматизацією сільськогосподарських підприємств.

Також після 2020 року чекаємо на появу сільськогосподарського еколога, який працює над утилізацією відходів, а саме над створенням принципів утилізації наслідків ведення сільського господарства, а також займається відновленням ґрунтів.

Згідно матеріалу Latifundist.com