Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — один із найстаріших класичних університетів в Україні. Заснований 4 жовтня 1875 року указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа на основі теологічного інституту, що існував із 1827 року з німецькою викладовою мовою та з окремими кафедрами української та румунської мов і літератур.

Мав різні назви: імені Франца Йосифа (Чернівецький університет імені Франца Йосифа) у 1875—1918 pp., Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi (1919—1940) і Чернівецький державний університет після 1940 року.

1989 року Чернівецькому університетові присвоєно ім'я Юрія Федьковича. 2000 р. — Чернівецькому державному університету імені Юрія Федьковича надано статус національного.

Першим ректором став відомий учений і громадський діяч Костянтин Томащук.

Сьогодні в Університеті функціонує 2 інститути: Інститут біології, хімії та біоресурсів та Інститут фізико-технічних і комп’ютерних наук, 11 факультетів. В їхній структурі діє 85 кафедр і кафедра військової підготовки як загальноуніверситетський підрозділ.

При Університеті діють: центр канадських студій імені Рамона Гнатишина, центр американських студій, центр румунських студій,  центр німецькомовних студій «Ґеданкендах», центр євроатлантичної інтеграції та безпеки, центр богемістики, центр порівняльної румунської філології імені Г. Бостана, центр славістичних студій, центр іудаїки; історико-культурний центр та ін.

 Університет має 18 корпусів, з яких 12 – навчальних. Серед них красою і неповторністю вирізняється архітектурний ансамбль колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, який постановою Ради Міністрів УРСР у 1955 р. переданий на баланс Чернівецького державного університету. Це невипадково, адже в її стінах традиційно навчалися студенти-теологи.

 Для потреб студентів – 7 гуртожитків та понад три тисячі ліжко-місць.

В університеті діє одна з найбагатших книгозбірень – Наукова бібліотека з фондом у майже 2,8 млн. примірників, видавництво ЧНУ «Рута», спорткомплекс, дослідне господарство, ботанічний сад, геофізична обсерваторія, природничий, геологічний та етнографічний музеї, історико-архітектурний музейний комплекс, інформаційно-телекомунікаційний центр, Центр управління об’єктом ЮНЕСКО та ін. Поряд з університетом вдало спланований мальовничий дендрологічний парк з рідкісними видами рослин.

Ректор — Петришин Роман Іванович, професор, доктор фізико-математичних наук. Заслужений працівник освіти України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Станом на квітень 2020 року Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича займає п'яте місце у рейтингу вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus, яка забезпечує облік публікацій науковців, установ і статистику їх цитованості. За рейтингом Scopus до 100 найкращих науковців України з фізичних та технічних наук ввійшли декан інженерно-технічного факультету, професор Ангельський Олег В'ячеславович та проректор з наукової роботи, професор Ушенко Олександр Григорович (посівши відповідно 14 і 37 місця).

Також завдяки Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук Чернівецький національний університет увійшов у десятку найпопулярніших вишів для ІТ-галузі

Основою діяльності університету завжди був і залишається викладацький склад, його науково-педагогічний потенціал, здатний до високої місії підготовки висококваліфікованих фахівців і громадян України. Підготовка понад 14 тис. здобувачів вищої освіти здійснюється на 85 кафедрах за спеціальностями: І (бакалаврський рівень)– 81; ІІ (магістерський) – 73; ІІІ (освітньо-науковий) – 25 та науковий рівень – 11.

Освітній процес і наукову роботу забезпечує 1100 викладачів, в т.ч. 160 професорів, докторів наук, 15 академіків Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України та Академії наук вищої школи України; 5 лауреатів Державних премій; 39 – відзначені державними нагородами; майже 750 доцентів, кандидатів наук.

В Університеті діють аспірантура і докторантура, 9 спеціалізованих вчених рад (з яких 5 докторські). Для захисту дисертацій, наказами МОНУ, у 2020 році відкривалося 3 разових спеціалізованих рад. За 2020 р. по всіх спеціалізованих вчених радах захищено 16 дисертацій, у тому числі 11 кандидатських та 5 докторських дисертацій.

Вартість навчання у 2021-2022 р.