Коли ти на одній хвилі з компанією: частина перша

В Україні продовжують працювати два стереотипи. Перший — перспективної і високооплачуваної роботи для молоді немає. Другий — без досвіду роботи потрапити в хорошу компанію не можна. Але в багатьох великих агрокомпаніях все частіше на відкриті позиції приймають не досвідчених фахівців, а недавніх випускників ВНЗ. Адже молодь привносить в компанію нові ідеї та неординарні рішення завдяки свіжому погляду і енергійності. Сьогодні пропонуємо ознайомитися з історіями трьох молодих працівників МХП, які скористалися можливістю пройти практику в одній з найбільших компаній України і, розкривши свої таланти і здібності, залишилися там працювати.

Читати за темою: Коли ти на одній хвилі з компанією: три історії молодих фахівців

Історія перша: повчальна

Спеціаліст відділу сервісної підтримки експорту Олеся Гомоль працює в головному офісі МХП тільки другий місяць. Але дівчина вже відповідає за дуже важливу роботу: їй потрібно вести ділову переписку з клієнтами англійською мовою, одночасно стежити за відвантаженнями партій товару, оформляти документацію. І це в 20 років. Але Олеся труднощів не боїться, навпаки, про свої будні на роботі розповідає із захопленням і вогником в очах.

Я вчуся в Національному університеті біоресурсів і природокористування. З ініціативи ректора у нас проводилась школа лідерства. Там нам розповіли, що є така компанія, як МХП. Менеджер по роботі з молодими фахівцями Юлія Дудник провела для нас екскурсію по головному офісу, під час якої я дізналася, що у них можна проходити неоплачувану практику. Мене це зацікавило, але на той момент я тільки перейшла на третій курс навчання. Через деякий час вже на ярмарку вакансій я знову побачила Юлю. Вона розповідала про існуючі вакансії і про стажування в компанії. Я подумала, що потрібно зібратися з думками і зв'язатися з нею щодо практики. Так і зробила. Пройшла практику, і за її підсумками мені запропонували офіційне працевлаштування.

На посаді фахівця сервісної підтримки експорту я працюю тільки два місяці. Вона відповідає обраної мною спеціальності в університеті, адже вчуся на 4 курсі факультету аграрного менеджменту. Взяла індивідуальний графік і у ВНЗ з'являюся для здачі сесії, виконую вдома індивідуальні заняття. Спочатку було складно, але зараз звикла до того обсягу роботи. Це не рутинна робота, коли тобі день у день потрібно виконувати одні і ті ж дії. Тут потрібно постійно вирішувати нові питання і приймати нові виклики, але таким чином ти одночасно вчишся і набираєшся досвіду.

В мої обов'язки входить побудова комунікації з клієнтами. Менеджер знаходить нових клієнтів або у нас вже є напрацьована база, і я спілкуюся з ними, планую відвантаження, постачання протягом місяця, оформляю документи. Все повинно бути оформлено і зроблено вчасно, а ще потрібно підлаштуватися під графіки судовиходов. Спочатку я дивувалася, як всі ці процеси можна тримати в голові і контролювати. Адже це не просто відвантажувати товар в іншу країну, потрібно заздалегідь намалювати собі цілу картину: від виробництва до поставки продукції. Обсяги роботи дуже великі, і це, напевно, найбільше мені подобається.

Всі складності допомагає подолати дружний колектив. Взагалі в МХП атмосфера дуже позитивна. Почалася наша дружба ще з практики. У відділі експорту я працювала разом з двома дівчатами. Одна з них в результаті очолила відділ сервісної підтримки експорту. Вона мені дуже допомагала під час практики. Моя робота їй сподобалася, і вона запропонувала співпрацю. Поки колективом після роботи не зустрічаємося, але плануємо міні-корпоратив.

Мій робочий день починається з прочитання електронної пошти. Потім цілий день переглядаю листування, спілкуюся з клієнтами і планую відвантаження. Якщо це, наприклад, кінець тижня, то планую відвантаження на початок тижня. І на початку тижня теж планую відвантаження (посміхається). Переписка це одне, а от спілкування з клієнтом наживо — інше. Потрібно добре знати англійську мову. Хоча я до практики проходила курси, але цих знань виявилося замало. Буду продовжувати навчання, без знання англійської працювати в експорті просто неможливо.

Професію менеджера вибрала несподівано. У дитинстві я уявляла себе вчителькою. Мама працювала вихователем у школі-інтернаті та мені подобалося працювати з дітьми. Мріяла, що буду хорошим учителем. Але в 11 класі, коли вже потрібно було поступати, змінила свою думку. Подумала, що це складна і нервова робота. Оскільки добре склала іспити, то вирішила спробувати подати документи на менеджера в НУБіП. Чим мене зачепив саме аграрний університет, не знаю, але про свій вибір не шкодую.

Читати за темою: Вакансії компанії МХП

Поділитися