Люди МХП: Олена Грицай
Коли говорять про сільське господарство, то в першу чергу згадують про техніку, культури, посіви, збір урожаю. Але сільське господарство — це в першу чергу люди. Саме вони є рушіями всіх змін, що відбуваються в секторі. Саме про людей і для людей Latifundist.com разом з Агроіндустріальним холдингом МХП створили проект «Люди МХП».
Мама лікар, а бабуся лікар-терапевт. До 18 років Олена теж хотіла освоїти професію пов'язану з лікуванням людей, але після школи пішла вчитися на біотехнолога. А на магістратурі навчалася вже за спеціальністю мікро- і наносистемна техніка. Зараз Олена Грицай працює на двох роботах. Вона — лікар ветеринарної медицини, а інша діяльність пов'язана з журналістикою. Проте молодий спеціаліст не забуває й про саморозвиток — вдома вивчає ветеринарію, читає книги, журнали, переглядає онлайн-конференції.
«Не думала, що біологія — це моє, я не бачила тут себе. Але почала вникати і мені це сподобалося. З кожним днем пізнаю щось нове. Спробувати можна все. Але де гарно себе покажеш, в тому напрямку й треба рухатися».
«У нас досить гарна атмосфера, колектив, який тебе розуміє. Коли я прийшла сюди, мені був 21 рік. Не дивлячись на те, що я молода, без досвіду роботи, мене дуже добре прийняли. Постійно навчали, ставилися з розумінням, казали «не переживай, не все відразу, не все виходить відразу у всіх». Щоденна підтримка керівництва дуже багато дає. Наші лікарі різного віку, проте дружні. Ніхто не ставить себе вище за інших. Навіть у першу годину ночі — завжди буде зворотній зв'язок і взаєморозуміння, взаємодопомога. Якщо хтось захворіє, обов'язково виручають. З деякими зустрічаємося і після роботи. Можемо посидіти, випити філіжанку кави, обговорити щось. Прекрасно проводимо час».
«Якщо ти віриш у себе, то можна досягти будь-яких цілей. Звісно, на це потрібен час, будуть і труднощі, але ти обов'язково досягнеш свого. Я теж не думала, що зможу у 22 роки купити власну квартиру. Проте я це зробила, і без будь-якої допомоги. Тому що настільки цього хотіла, ставила собі ціль, працювала цілодобово».
«Батьки завжди казали: «Пробуй, роби помилки, на помилках люди вчаться». І я їм вдячна за правильне виховання, за те, що казали, що правильно, що ні. За те, що все дитинство просиділа за книжками, за підручниками. Мати дуже хотіла, щоб я стала лікарем. Але поставилася до мого вибору з розумінням. Вона бачила мої очі, які горіли, бачила, що мені це цікаво. І бачить, що я не вертаюся додому без сил і настрою. В мене ще залишається енергія на інші справи».
«Своїх майбутніх дітей я б навчила не приймати рішення спонтанно. Все обдумувати. Кажуть, що перша думка є найправильнішою. Але я не до кінця в цьому впевнена. Потрібно все зважити. Навчила б не жити емоціями. Але діти все одно будуть робити, що їм заманеться, скільки б батьки їм не забороняли. До речі, коли забороняють, ще гірше виходить. Знаю з власного досвіду».
Не пропусти останні новини! Підписуйся на наші соціальні мережі.
